- Ясно, - підсумував в’язень, повертаючись у кімнату. - Через кілька днів вони відключать і відеоекран.
Гірше вже нікуди.
І це в передноворічний день!
І це з самого ранку!
Що там психолог радив? Ага... підтримуйте зранку гарний настрій, і день тоді буде добрий. То чим же його
підтримати, гарний настрій зранку? Відчував себе вже не в’язнем, а звіром, загнаним у глухий кут.
Пішов на кухню і, хоч в порожньому шлунку й так уже булькало, націдив ще склянку консервованої води й
одним духом випив.
А настрій падав, падав...
“Чим його підняти?” - задумався номер 3542475 і здригнувся: в передпокої пролунав короткий зумер.
Пневматична пошта щось знову подала по своїй безконечній трубі.
Механічно переставляючи ноги, пішов до вхідних дверей, витягнув листівку (теж новорічну, і теж барвисту, і
теж із Санта-Клаусом) і стомлено пробіг її. очима. Фірма “Мінк і К°” повідомляла містера Лі: якщо він протягом
десяти днів не погасить кредит, то буде притягнений до судової відповідальності... В кінці було побажання містеру
Лі усіх благ в Новому році.
- Притягуйте! - не втримавшись, крикнув номер 3542475. - Тільки я вже притягнений. Судом!
І вирішив: більше до дверей - ані ногою!
З нього досить. Досить! Досить! Досить!
Вечоріло.
Джо увімкнув світло.