виявилась діловою і практичною. Другого дня о шостій ранку, коли Джо, прокинувшись і радісно засміявшись, що
вона не наснилась йому, що вона поруч, потягнувся до неї, Дженні відсторонила його руки м’яко, але рішуче, і
сказала, як наказ продиктувала:
- У нашому розпорядженні лише місяць. І його треба використати так, щоб під кінець роздобути грошей. Інакше
через місяць нас викинуть на вулицю.
Вона цмокнула його в щоку і, вставши, накинула халат.
- Ти чого так рано? - здивувався він. Вона цілком серйозно відповіла:
- Працювати. Щоб на кінець місяця у нас були гроші.
- Так ось ти яка? - вигукнув він із захопленням. - Хоча... Я шаную ділових і рішучих людей, але... де ти думаєш
роздобути зелені кредитки? В моїй зоні ув’язнення вони зі стелі не падають, не ростуть і взагалі тут не водяться. А
Новий рік уже минув.
- Не натякай, - засміялась вона. - Вбрання Санта-Клауса я поміняю на перо. Не вийшло з мене грабіжника з
пістолетом, то мусить вийти грабіжник з пером у руках. Ти, звичайно, знаєш, що таке так званий “рожевий” роман?
- Ну... в загальний рисах.
- Сьогодні... ні, зараз, через п’ятнадцять хвилин, я сідаю писати “рожевий” роман. Перший у своєму житті.
Вона пішла у ванну, а Джо провів її здивованим поглядом: виявляється, Дженні зовсім не така, як він про неї
спершу подумав. Приємно, хай йому біс! Але що вона задумала? Заробити долари на популярному зараз чтиві? Це
не так просто, як здається.
Що йому відомо про так званий “рожевий” роман, символом якого (і той символ друкується на обкладинках цієї
серії) є силует сердечка? Ні, не серця, здорового і повнокровного, а саме - сердечка. Рафінованого, слабесенького,