- Папуга?.. - Джо, щось пригадавши, ляснув себе по лобі. - Згадав. Кілька років тому в Місті відбулася ціла серія
квартирних крадіжок з одним і тим же почерком, манерою. Грабували двоє, вельми просто і в той же час
своєрідно, слідів не лишали. Однією із справ цієї серії займавсь і я. Ті двоє невловимих обікрали квартиру
самотньої міс. У неї був папуга, бразільський жако. Я оглянув усе, але ні за що було вчепитися. Професійно
працювали грабіжники. Все з квартири винесли, лишили тільки клітку з папугою. От я, роздумуючи, за що ж
вчепитися, машинально дивився на папугу, а він метушився в клітці та все щось повторював. Бурмотів і бурмотів...
Я зрештою прислухався: він згадував якогось Роберта і якогось Роні. Фраза так звучала: “Ей, Роберт! Іди сюди!
Роні - швидше!..” Я запитав потерпілу: хто у неї із знайомих Роберт, а хто - Роні? Міс відповіла, що таких
знайомих у неї немає і що папуга, її улюбленець, став несподівано повторювати ці імена... Я вхопився за цю
ниточку, і невдовзі поліція за моїми даними накрила грабіжників, яких справді звали Роберт і Роні...
- Ось і маю початок, - задоволено сказала Дженні, сідаючи до столу. - Отже, так. Симпатичну й самотню міс
тридцяти років, небагату і незнатну, несподівано пограбували. Приходить детектив, якого вона найняла через
контору приватних детективів, чи, як у вас кажуть, білий король детективу, і завдяки папузі знаходить грабіжників.
Міс йому дуже сподобалась, він ще раз з некг зустрівся, мовби випадково, а потім запросив її в ресторан пообідати.
Вони стали зустрічатися. Зароджується почуття. Згодом виявилося, що той симпатичний детектив...
- ...мільйонер, - підказав Джо. - Вони кохають одне одного.
- Точно! За канонами “рожевого” роману він мусить виявитись мільйонером, - іронічно посміхалася Дженні. -
Невдовзі вони щасливо одружуються, а для папуги, для бразільського жако, який їх звів, купують золоту клітку.
Га? - вже й зовсім весело вигукувала Дженні. - Як тобі це, Джо? Я так і назву роман: “Золота клітка для папуги”.
Коли вони будуть садовити в неї папугу, героїня млосно вигукне: “Ах, любий, мені здається, що ти й мене посадив