- А-а... реклама? - підійшов інспектор, хвилину читав, гмикнув. - У нашому Місті реклама переслідує тебе, як
комашня у болоті.
- Х’ю-у?! - удавано вражено вигукнув детектив. - Порівнювати наше зразкове Місто з болотом? Ну, знаєш!
- Вихопилось слово, сто чортів у печінку! А ти радий позубоскалити? Затям: у нашому Місті не жартують!
Джо вже не радий був, що пожартував. Кларнес остерігався всього, що стосувалося політики, постійно
побоюючись, як би його не звинуватили в неблагонадійності. А Х’ю боягузом не назвеш, він ризикує життям,
борючись із злочинністю. Просто життя змусило остерігатися, адже кожний мешканець Міста ніби загнаний у
прозору лабораторну пробірку, і його трясуть у тій пробірці: що в нього за душею? Що на серці, що в думках? З
ким знається?.. Його спостерігають у тій пробірці з усіх боків, його нумерують, сортують за політичними
переконаннями, за ступенем патріотизму. Його відносять або до “справжніх мешканців Міста, лояльних і
патріотичних”, або до “червоних”, “рожевих”, або до тих, хто “знається з нелояльними мешканцями Міста”. Всі
особисті дані заносяться в магнітну пам’ять Інформаційного Банку (і це не рахуючи електронного досьє поліції та
Політичної служби!). Всюди легіони явних і таємних донощиків, які зробили своє мерзотне ремесло прибутковим
бізнесом, Найновітніша техніка дає їм змогу підслуховувати співгромадян на дуже значних відстанях. До того ж
зараз у стадії випробування перебувають апарати, які можуть на відстані читати думки людини, шифруючи
магнітні хвилі мозку. Кінцева мета цих досліджень - встановити повний контроль над інтелектом... Є від чого бути
полохливим, остерігатися кожного свого вчинку, слова, знайомства і так далі. Той, хто вже потрапив у
лабораторну пробірку, - беззахисний. Про нього знають більше, аніж він сам про себе. А коли вже ти мрієш про
кар’єру - тримайся від політики подалі! Адже комп’ютер у Політичному відомстві - гігантський. Мільярд операцій
за секунду здійснюють його електронно-обчислювальні машини небачених масштабів...