десь помер, переховуючись від Політичної служби, або, що ймовірніше, загинув.
- Гм... - Професор уважно розглядав годинник. - Гм... Сумна доля Лінди Джексон застерігає нас: не чіпати
годинник. Едгар заблокував свій винахід, і будь-яка дилетантська спроба відчинити годинник закінчиться
трагічно... - Випростався. - А взагалі, якщо уміло використати цей винахід, то можна стати... мільйонером. Винахід
справді вартий таких грошей.
- Ну й ну?! - Кларнес вражено і водночас недовірливо дивився то на професора, то на годинник. - Невже ж таки
й мільйон?
- А це вже залежить від того, хто як зуміє використати винахід, - відповів ван Гофф. - Але передусім потрібні
спеціалісти. До речі, у мене є знайомий колега, професор Уортен, спеціаліст з голографії. Йому на поміч я знайду
спеціаліста по деблокуванню. Якщо бажаєте, завтра ж переговорю з професором Уортеном і зателефоную про
результат розмови. Вам же раджу це диво тримати поки що в секреті. Бо якщо про нього дізнаються спритніші за
вас...
На порозі холу виросла людина в білому халаті.
- Санітарна служба, - коротко відрекомендувався прибулий. - Хто тут підлягає ізоляції від суспільства?
Кларнес мовчки показав на Майкла, який все ще безтямно всміхався уві сні.
- Забрати! - людина в білому зробила крок убік, і до холу зайшли два санітарні роботи з носилками.
Вони забрали сонного Майкла і винесли його з холу. За ними вийшов і чоловік у білому халаті.
Кларнес підійшов до годинника і постукав по ньому пальцями. Потім замислився й довго мовчав, тільки іноді
гмикав і тер щоку.
- Треба лишити в холі охоронця, - порушив мовчанку Джо. - Мало що може статися вночі. А до приходу