— Гаразд.
Філіпові погіршало. Вночі він почав марити, але під ранок прокинувся від неспокійного сну. Він побачив, як Ґріффітс підвівся з крісла, укляк біля каміна і підкладав туди одну за одною вуглини. Сусід був убраний у халат і піжаму.
— Що ви тут робите? — запитав Філіп.
— Я вас розбудив? Намагався, не галасуючи, розпалити вогонь.
— Чому ви не спите? Котра година?
— Близько п’ятої. Подумав, що сьогодні вночі краще посиджу біля вас. І приніс крісло, бо подумав, якщо постелю матрац, одразу ж міцно засну й не чутиму, якщо вам щось знадобиться.
— Не варто так про мене піклуватися, — застогнав Філіп. — А раптом ви теж захворієте?
— Тоді вам доведеться доглядати за мною, старий, — розреготався Ґріффітс.
Уранці сусід відсунув штори. Після нічного чергування він був блідим і стомленим, але в чудовому настрої.
— Тепер я збираюся вас помити, — радісно повідомив він хворому.
— Я сам можу помитися, — соромлячись, заперечив Філіп.
— Дурниці. Якби ви лежали в палаті, вас мила би медична сестра, я можу впоратися не гірше за неї.
Кері почувався занадто стомленим і виснаженим, щоби сперечатися, тому дозволив Ґріффітсу помити собі обличчя, руки, ноги, груди і спину. Його сусід піклувався про хворого з чарівною ніжністю, не припиняючи підбадьорливо теревенити; потім він точно, як у шпиталі, змінив простирадло, збив подушку і поправив ковдру.
— Сестра Артур напевно впала би, побачивши мене зараз. Уранці Дікон прийде вас оглянути.
— Навіть не уявляю, чому ви такий люб’язний зі мною, — озвався Філіп.
— Це для мене гарна практика. Як чудово мати власного пацієнта.
Ґріффітс нагодував хворого сніданком, а потім пішов одягнутися і чогось перехопити. Перед десятою годиною він повернувся з гронами винограду і пучечком квітів.
— Ви страшенно добрий, — сказав Філіп.
У ліжку він пролежав п’ять днів.
Нора і Ґріффітс чергували біля нього по черзі. Попри те що юнак був Філіповим однолітком, він розмовляв із ним кумедним батьківським тоном. Гріффітс був приємним хлопцем, турботливим і підбадьорливим; але найкращою його якістю було життєлюбство, яким він мовби лікував усіх навколо себе. Кері не звик до турботи, яку інші люди отримують від матерів і сестер, тож його глибоко зворушила жіноча ніжність цього кремезного молодика.