Діти капітана Гранта

Жюль Верн Діти капітана Гранта

Герої пригодницького роману відомого французького письменника перетинають три океани, розшукуючи шотландського патріота — капітана Гранта, що зазнав корабельну катастрофу…

2010-08-24 uk fr Тамара Михайлівна Воронович MVV http:/kompas.co.ua doc2fb, FictionBook Editor 2.4, ImageFB2 2010-08-24 http://argo-unf.at.ua 99616583-8C7A-4F8D-9779-93997FF1910D 1.0 "Веселка" Київ 1989 Литературно-художественное издание Школьная библиотека Основана в 1964 году ВЕРН ЖЮЛЬ Дети капитана Гранта Роман (На украинском языке) Для среднего и старшего школьного возраста Перевод с французского Воронович Тамары Михайловны Послесловие Пащенко Вадима Ильича Иллюстрации Риу Редактор І. Г. Сидоренко Киев “Вэсэлка” Художній редактор А. О. Ливень Технічний редактор Л. В. Маслова Коректори В. В. Краузе, В. В. Богаєвський ИБ № 5007 Здано на виробництво 20.04.88. Підписано до друку 08.12.88. Формат 84Х1081/32. Папір друкарський № 2. Гарнітура звичайна нова. Друк високий. Умовн. друк. арк. 29,4. Умовн. фарб.-відб. 29,82. Обл.-вид. арк. 31,45. Тираж 300 000пр. (1-й завод 1 — 150 000 пр.) Зам. 8-2027. Ціна 1 крб. 30 к. Ордена Дружби народів видавництво “Веселка”, 252655, Київ, МСП, Мельникова, 63. Головне підприємство республіканського виробничого об’єднання “Поліграфкнига”. 252057, Київ, Довженка, 3. Верн Жюль. В35 Діти капітана Гранта: Роман: Для серед. і ст. шк. віку / Пер. з фр. Т. М. Воронович; Післямова В. І. Пащенка; Іл. Ріу. — К.: Веселка, 1989. — 558 с.: іл. (Шк. б-ка). ISВN 5-301-00388-7 (укр.)

Жюль Верн

ДІТИ КАПІТАНА ГРАНТА

Роман

_{Перекладено за виданням: Jules Verne. Les enfants du capitaine Grante. Paris, 1915}

ЧАСТИНА ПЕРША

Розділ І

РИБИНА-МОЛОТ

26 липня 1864 року під дужим північно-східним вітром по хвилях Північного каналу стрілою летіла чудова яхта. На її гафелі ^[1] майорів англійський прапор, а на вершечку грот-щогли голубий вимпел сяяв вигаптуваними золотом, з герцогською короною над ними, літерами “Е. Г.” Яхта мала назву “Дункан”. Вона належала лордові Гленарвану, одному серед шістнадцяти шотландських перів, що засідали в палаті лордів, найвизначнішому членові славнозвісного в Сполученому Королівстві Темзівського яхт-клубу.

На борту яхти разом із лордом Гленарваном була його молода дружина леді Гелена й двоюрідний брат — майор Мак-Наббс.

Нещодавно збудована яхта вийшла на випробування в море за кілька миль від Клайдської затоки й тепер поверталась до Глазго. На видноколі вже забовванів острів Аррен, коли раптом вахтовий матрос сповістив, що в кільватері пливе величезна рибина. Капітан Джон Манглс наказав негайно повідомити про це лорда Гленарвана, і той не забарився зійти на ют ^[2] із майором Мак-Наббсом.

— Що це за рибина? — спитав він капітана.

— Я гадаю, сер, це велика акула, — відповів той.

— Акулам в цих водах! — вигукнув Гленарван.

— Хай це вас не дивує, — мовив капітан, — вона належить до того поріддя акул, що зустрічаються в усіх моряк і під усіма широтами. Коли я не помиляюсь, ця тварюка — риба-молот. Якщо ваша згода, сер, і коли леді Гленарван матиме втіху від таких дуже цікавих ловів, то ми швидко дізнаємось, що то воно за рибина.

— Як на вашу думку, Мак-Наббсе? — звернувся Гленарван до майора. — Варто почати полювання?

— Наперед приєднуюсь до вашої ухвали, — спокійно відповів майор.

— До речі, — зауважив Джон Манглс, — таких жахливих хижаків конче треба винищувати. Використаймо нагоду, з вашого дозволу, і це буде й захватне видовище й добре діло заразом.

— Гаразд, Джоне, починайте, — мовив Гленарван.

Він послав попередити леді Гелену, й вона невдовзі піднялась на ют, вельми зацікавлена дивовижним полюванням.