— Наді мною, секретарем Французького географічного товариства?! Де ж пак! — вигукнув Паганель і, приладнавши зручніше окуляри, випроставшись на весь свій довгий зріст, поважним голосом, як то й належить учителеві, розпочав іспит.
— Учню Толіне, встаньте!
Толіне, що стояв перед ним, не міг виконати цього наказу. Він прибрав скромну позу й очікував запитань географа.
— Учню Толіне, — мовив Паганель знову, — назвіть мені п’ять частин світу.
— Океанія, Азія, Африка, Америка й Європа, — відповів Толіне.
— Відмінно! Почнемо з Океанії, бо зараз ми тут перебуваємо. Які її головні складові частини?
— Вона складається з Полінезії, Меланезії, Мегалонезії [77] й Мікронезії. Головні острови: Австралія, що належить англійцям, Нова Зеландія, що належить англійцям, Тасманія, що належить англійцям, острови Чатам, Окленд, Макарі, Кермадек, Макін, Маракі й інші, що теж належать англійцям.
— Добре, — мовив Паганель. — Ну, а Нова Каледонія, Сандвічеві острови, Мендана, Помоту?
— Ці острови перебувають під протекторатом Великобританії.
— Як! Під протекторатом Великобританії? — вигукнув Паганель. — Мені здається, що, навпаки, Франції…
— Франції? — здивувався хлопчина.
— Гай-гай! — мовив Паганель. — Так ось чого навчають вас у Мельбурнській нормальній школі!
— Так, пане професоре, хіба ж це зле?
— Це чудово! Вся Океанія належить Англії! З цим питанням закінчено. Перейдемо до інших.
Напівроздратований, напівздивований вигляд Паганеля дуже звеселяв майора.
Іспит тривав.
— Розповідайте про Азію, — сказав географ.
— Азія, — почав Толіне, — величезна країна. Столиця Азії — Калькутта. Головні міста: Бомбей, Мадрас, Аден, Малакка, Сінгапур, Коломбо. Острови Лакадівські, Мальдівські й інші. Всі належать Англії.
— Добре, дуже добре, учню Толіне. А Африка?