Це вже було глумом над боксерськими здібностями Сені. Від образи Чижеєв двома-різкими ударами знизу підняв підборіддя Восьмьоркіна і, використовуючи вагу тіла, наніс «крюк» справа…
Восьмьоркін зразу ж замовк і перекинувся набік.
Нокаутувавши приятеля, Чижеєв розгубився. Він не знав, як привести товариша до пам"яті, і тому з переляку почав трясти його і приказувати:
— Носом дихай, Стьопо… Носом…
А той лежав, як мертвий. В цей час у двері постукали. Сеня квапливо дістав ключ із Восьмьоркінової кишені і відчинив двері. Перед ним стояла Ніна.
— Що ж ти? — накинулась вона на Чижеєва. — Батько хвилюється. До початку лишилося тридцять хвилин.
— Я Стьопу нокаутував, — сказав Чижеєв.
— Якого Стьопу?
— Та ось — приятеля. Він не пускав мене і… І напоїти хотів.
— Ну то так йому й треба, — сказала дівчина. — Бери свої рукавиці і — гайда в машину. Вона внизу. Я сама за нього візьмуся.
Знаючи, що Ніна вчиться в медичному технікумі, Чижеєв спокійно довірив їй Восьмьоркіна і, схопивши чемоданчик, побіг до машини. А дівчина, зоставшись наодинці з Восьмьоркіним, не поспішаючи взялася до діла. Вона розстебнула йому комір і хлюпнула водою в обличчя.
У Восьмьоркіна затремтіли повіки, він глибоко зітхнув і розплющив очі.
— Що ви хотіли зробити з Чижеєвим? — взялася допитувати дівчина.
— Я його агітувати мушу. Від комітету завдання таке…
Оповідаючи про свої наміри, Восьмьоркін розсмішив дівчину до сліз.
— Ходімо, — сказала вона. — Я вам покажу, де він бешкетує.
У клубі Восьмьоркін вперше побачив справжній бокс і Сенину роботу на рингу. Бій проходив під рясні оплески і закінчився перемогою Чижеєва.
— Оце так Сеня! — дивувався Восьмьоркін. — Отак він хоч кого зіб"є. Нічого, що маленький…
Заздрячи вправному другу, він того ж вечора записався в боксерську групу Тремихача і почав разом з приятелем ходити на заняття, але досягти таких успіхів, як той, не зміг. Йому бракувало боксерської люті.
На снарядах Восьмьоркін завжди працював різко і на повну силу. Від його могутніх кулаків тріщали «груші», стогнали м"ячі, тріскала шкіра на підвісних тренувальних мішках. А на рингу він був страшенно млявий і добродушний. Боячись покалічити товаришів, Степан мимоволі пом"якшував удари, і це стало його стилем.
ebooksa