Фантастика Всесвіту. Випуск 4 ,

— Жінки підтвердили, — повідомив він, — що частина цієї історії їм відома. Бабур, а треба казати «Бабар» — це старе чаттанайське слово, що означає бобер, а цей «Полин» також перетворюється у Шібан або Шайбані Хана, а сестру мого дідуся Бабара, яку всі знали як одну з найбільших красунь, захопив Шайбані після поразки Бабара під Самаркандом; а Шайбані через десять років розбив перський Шах Ізмаїл коло містечка, що називалося Марв, і сестра Бабара потрапила до перських рук.

— Перепрошую, Джаганпанаг, — промовив Бірбал, — але це ж була принцеса Ханзада, якщо я не помиляюся? Аякже, історія Ханзади відома. Наскільки я знаю, Шах Ізмаїл повернув її Шахові Бабару на знак дружби, і вона жила у великій пошані в колі королівської сім’ї аж до своєї кончини. Дивовижно, що цей іноземець знає про її долю, але він не може бути її нащадком. Так, вона народила Шайбані сина, але хлопчик загинув від рук перського Шаха того ж самого дня, що й тато. Отже, розповідь цієї людини неправдива.

Тут знатні королівські дами за перегородкою закричали:

— Там була ще одна принцеса!

А служанка відлунювала:

— …цеса!

Ґульбадан заспокоїлася.

— О світлий королю, — сказала вона, — у нашій родинній історії є темна пляма.

Чоловік, що назвав себе «Маґором дель’Амором», тихенько стояв у серці могольської імперії, а найвисокопоставленіші жінки у найменших подробицях вели мову про генеалогічну історію роду.

— Дозвольте мені, всезнаючий королю, нагадати вам, що були різні принцеси, народжені у різних дружин та в різних подружжях, — сказала Ґульбадан. Імператор ледь чутно зітхнув; Ґульбадан же, ніби сполохана папуга, почала підніматися по гілках родинного дерева, і вже важко було сказати, на скількох із них їй треба посидіти, перш ніж вона зупиниться. Зате його тітка була майже приголомшливо небагатослівна.

— Був Мігр Бану, і Шагр Бану, і Ядґар Султан.

— Але Ядґарова мати Аґга не була королевою, — у розмову пихато втрутилася королева Гаміда. — Вона була тільки наложницею.

-.. жницею, — слухняно промовила Бібі Фатіма.

— Однак, — додала королева, — треба визнати, що хоч Ханзада була першою за роками, проте аж ніяк не першою за вродою, хоч офіційно всі визнавали, що була. Деякі з наложниць були значно вродливіші.

— О найсвітліший королю, — не вгавала Ґульбадан, — я мушу повідомити вам, що Ханзада, на жаль, була дуже ревнивою.

І тут почалася історія, яку Ґульбадан так довго тримала в таємниці:

— Люди казали, що Ханзада була найгарнішою тільки тому, що була найстаршою, і ніхто не хотів їй ні в чому перечити. Але насправді найгарнішою була наймолодша принцеса, і вона мала вродливу подружку по дитячих забавах, що також прислуговувала їй, молоду рабиню, яка була настільки ж вродливою і настільки схожою на свою господиню, що люди почали називати її «дзеркалом принцеси». А коли Ханзаду захопив Шайнбані, то з нею у полон потрапили мала принцеса та її Дзеркало, а коли Ханзаду звільнив Шах Ізмаїл і відправив додому до Бабарового двору, захована принцеса і Дзеркало залишилися у Персії. Ось чому вона була стерта з нашої родинної історії; бо їй з власної волі схотілося жити між іноземцями, а не на почесному місці у себе вдома.

— La Specchina, — раптом промовив іноземець. — Слово, що означає «дзеркало» — чоловічого роду, але вони зробили з нього жіночий рід. La Specchina, дівчина-дзеркало.

Тепер історію розповідали так швидко, що навіть забули про протокол, не звертали уваги і докоряли чужинцеві за втручання. Оповідачем була Ґульбадан, яка говорила швидко і на підвищених тонах.

А Гаміда Бано поринула у спогади. Королева знову бачила себе молодою з маленьким хлопчиком на руках і з чоловіком Гумаюном, коли в годину поразки їй довелося втікати від найнебезпечніших чоловіків на світі — його братів. На безплідних землях Кандагару було так холодно, що коли вона насипала суп з каструлі у чашку, він замерзав і його неможливо було пити. Одного дня вони настільки зголодніли, що вбили коня, розрізали на шматки і варили те м’ясо у шоломах воїнів, бо іншого посуду в них не було. А тоді на них напали, і їй довелося тікати, залишивши дитину без догляду, і хлопчик мусив виживати у зоні воєнних дій; її сина виховувала інша жінка, дружина Аскарі, що доводився братом і ворогом її чоловіка. Султанам Бетум зробила все, що не могла зробити для свого сина імператора Гаміда Бано.