Сокіл і Ластівка

Борис Акунін Сокіл і Ластівка

Рукопис із замку Теофельс — подарунок заможної англійської тітки — може стати для нашого сучасника Ніколаса Фандоріна справжньою картою до скарбів піратів Карибського моря, серед яких сумнозвісний діамант «яблуко роздору». Фандорін пливе назустріч пригодам на «Соколі», комфортабельному круїзному лайнері, і навіть не здогадується, що 300 років тому його далека родичка Летиція Дорн зійшла на борт піратського фрегата у подобі судового лікаря, щоб швидка «Ластівка» домчала її до заповітних берегів…

2014-12-31 uk ru Олександр Михед MVV http://kompas.co.ua doc2fb, ImageFB2, FictionBook Editor Release 2.6.6 2014-12-31 http://kompas.co.ua 6728D428-DC13-4770-A330-8225E362078F 1.0 Клуб Сімейного Дозвілля Харків 2012 978-966-14-3450-8 Літературно-художнє виданняАКУНІН БорисСокіл і ЛастівкаРоманГоловний редактор С. С. СклярВідповідальний за випуск К. В. ШаповаловаРедактор Г. В. ПагутякХудожній редактор Т. М. КоровінаТехнічний редактор А. Г. ВерьовкінКоректор Н. Я РадченкоПідписано до друку 06.07.2012. Формат 84x108/32.Друк офсетний. Гарнітура «Warnock». Ум. друк. арк. 25,2.Наклад 5000 пр. Зам. № 71/07.Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»Св. № ДК65 від 26.05.200061140, Харків-140, просп. Гагаріна, 20аE-mail: cop@bookclub. uaВіддруковано з готових діапозитивів на ПП «ЮНІСОФТ»Свідоцтво ДК № 3461 від 14.04.2009 р. www.ttornado.com. ua61036, м. Харків, вул. Морозова, 13БАкунін Б.А44 Сокіл і Ластівка: роман / Борис Акунін; пер. з рос. О. Михеда; худож. Д. Скляр. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2012. — 480 с.: іл978-966-14-3450-8УДК 821.161.2 ББК 84.4 РОС-УКР

Борис Акунін

СОКІЛ І ЛАСТІВКА

Роман

^© _{http://kompas.co.ua — україномовна пригодницька література}

_{Переклад з російської}

_{Перекладач Олександр Михед}

_{Дизайнер обкладинки Тетяна Коровіна}

_{Художник Дмитро Скляр}

КРУЇЗНИЙ ЛАЙНЕР «СОКІЛ»

(весна 2009 р.)

Микола Олександрович читає листа

«С.-М. 25 лютого 1702 року

Моя щиро кохана Беттіно, згідно з Уроками епістолярного Етикету, отриманими від незабутньої Міс Хеджвуд, Лист Персони, яка перебуває у тривалій Подорожі, має починатися з Благопобажання Адресатові, потім коротко торкнутися Сфер небесних, сиріч Погоди, звідтіля перейти до Області земної, себто опису Місця Перебування, і лише після цього плавно й розважливо, наче Течія Рівнинної Ріки, прямувати Руслом Подій минулих, вклинюючи поміж них глибокодумні, однак не втомливі, Міркування та високоморальні Сентенції.

Що ж, спробую.

Будь здорова, кріпка Духом і не сумуй, наскільки це можливо у твоєму Стані. Нехай дорогі для мене Стіни служать не тільки Притулком для твого бідного Тіла, а й Опертям для твоєї лагідної Душі. Таке моє тобі Благопобажання, і надалі, пам"ятаючи про свою Обіцянку, більш не торкнуся сього сумного Предмета жодним Словом.

Про небесні Сфери краще змовчу, щоб не зійти на Вирази, неприпустимі для благопоштивого Листа. Впродовж усієї моєї Подорожі Погода була капосною, а Небо сочилося Дощем, мокрим Снігом та іншою Поганню, нагадуючи, вічно зашмарканий Ніс. Пана Обер-комерцрадника. Ох, вибач! Порівняння само зістрибнуло з Кінчика мого Пера.

Не потішила мого Погляду й Область земна. Нинішня Війна шпурляє свої Громи та Блискавиці віддалік мого Маршруту, але Дороги поза німецькими Межами огидні, Стадії нечисті, а Візники злодійкуваті, утім, не марнуватиму Часу на Бідкання з такого несуттєвого Приводу, адже тут, у Місті, куди так рвалася нетерпляча Душа моя, довелося мені зіткнутися з Нечистотою та Злодійкуватістю значно гіршого Штибу.

Чесно зізнаюся тобі, мила моя Беттіно, що перебуваю в Страху, Тривозі та Слабкодухості. Перешкоди, що виникли на моєму Шляху, виявилися гіршими, ніж уявлялося раніше. Але, як казав колись мій дорогий Отець, підбадьорюючи мене перед Перегонами через Бар"єри, Страх для того й існує, щоб його перемагати, а Перешкоди посилаються нам Господом, щоби ми їх долали.

Це, як Ти, звісно, зрозуміла, була високоморальна Сентенція, від якої я відразу перейду до глибокодумного Міркування.

Що має бути, того не минути, а тікати від своєї Долі в однаковій Мірі як негідно, так і нерозумно. Все одно не втечеш, зате позбудешся Самоповаги й Честі.