— Напав? — вона знову здивувалася. — Ні, він просто гуляв. Того дня він випив, а пити йому не можна — зовсім не можна. Я взяла смолоскип, щоб він упізнав мене, але на нього немов щось найшло. Ви вдарили його мечем, а це його розлютило…
— А потім він помітив на моїх грудях Знак Влади.
— Так. Він миттю протверезів і побіг до замку, щоб повідомити про прихід посланців гарме.
Усе стало зрозуміло. Або майже все.
— Самозванка, — нагадав я. — Циганка Ельза. Хто її вбив?
— Хто завгодно, але не Пилип, — твердо відповіла дівчина. — Ми вже помітили, що в останні місяці почали зникати люди — й одразу ж хтось розпускав чутки про демонів.
— Це міг зробити де Лоз, — припустив я. — Або сам Пуаньяк. Адже ми збиралися до Артигата, і все випливло б назовні.
Жанна промовчала, а я не став розвивати цю тему. Хай хоч хто зробив це — він уже отримав своє. І не це тепер важливо.
— Сестро Цециліє, — обережно почав я. — Якби ви не були черницею, я просто побажав би вам щастя й порадив помиритися з батьком. Але ви, як і я, — дитя нашої Святої Католицької Церкви, ви — наречена Христова. Те, що сталося в Пам’є, може скінчитися дуже погано. Я повинен вам пояснити…
— Не треба, — дівчина похитала головою. — Ансельм… Брат Ансельм мені розповів. Монсеньйор Орсіні бажає організувати щось страшне…
— Найсвятіше Обвинувачення, — підказав я.
— Так. Знаєте, отче Гільйоме, коли я говорила вам про попів і ченців, я не лукавила. Напевно, ви зараз скажете, що ченці бувають різні…
— Вони бувають різні, сестро. Я сподіваюся якось залагодити цю справу. Цілком імовірно, що мені допоможуть.
— Ви ще погано знаєте Орсіні! — різко кинула вона.
— Я? Напевно. Але ви говорите про Його Високопреосвященство настільки впевнено…
— Ансельм розповідав, — Жанна подивилася мені просто в очі. — Адже він добре знає свого дядька!
— Що?!
Усе ж таки вона даремно назвала мене «проникливим». Я повинен був здогадатися сам. От кого мені постійно нагадував Ансельм! От чому ним так цікавився Орсіні. От чому де Лоз хотів спалити його, а не мене!
Племінник Джованні Орсіні, кардинала Курії! Це не якийсь брат Гільйом…
— Він не казав мені…