Задоволений собою, Шекспір поклав клаптик паперу до стосу схожих папірців, притиснутих у кутку його столу собачим черепом. Одного дня він придумає застосування цьому мікроскопічному віршику. Але згодом ним опанували сумніви.
Може, не варто було так похапливо відмовлятися від фрази «символ пристрасного марного кохання». У ній відчувався потенціал — нереалізований потенціал, який чекав, що хтось вивільнить його. Шекспір потягнувся за чистим клаптиком, який він відрізав від частково списаного аркуша, коли зробив чергову і невдалу спробу економити на папері після того, як Енні принесла рахунок від м’ясника.
«Марні зусилля кохання» — вивів він великими літерами.
«Так, — подумав Шекспір, — одного дня я неодмінно знайду йому застосування».
Libri Personae: Персонажі книги
Реальність осіб, позначених отаким чином *, підтверджується істориками.
Діана Бішоп, відьма
Метью де Клермон, відомий як *Ройдон, вампір
*Крістофер Марлоу, демон і драматург
Франсуаза і П’єр, обоє вампіри та слуги
*Джордж Чепмен, автор, якому не бракувало репутації, але бракувало покровителів.
*Томас Гарріот, демон та астроном
*Генрі Персі, граф Нортумберлендський
Сер Волтер Рейлі, авантюрист
Джозеф Бідвел, батько й син — чоботарі.
Пан Сомерс, рукавичник
Удовиця Бітон, хитра зловмисниця
Пан Денфорт, церковник
Гелоуглас, вампір і найманець
*Дейві Гем, відомий як Хенкок, вампір, його напарник-валлієць
ebooksa