Парзіваль: Я не почуваюсь відомим.
Арт3міда: Жартуєш? Весь світ вмирає, так хоче дізнатись, хто ти насправді. Ти рок-зірка, чувак.
Парзіваль: Ти так само відома, як і я. І якщо я така рок-зірка, чому ж ЗМІ завжди зображають мене якимось брудним задротом, який ніколи не виходить на вулицю?
Арт3міда: Я так розумію, ти бачив скетч «СНЛ» про нас?
Парзіваль: Так. Чому всі думають, що я антисоціальний психопат?
Арт3міда: То ти не антисоціальний?
Парзіваль: Ні! Можливо. Добре, так. Але я дотримуюсь особистої гігієни.
Арт3міда: Принаймні вони правильно вказали твою стать. Усі думають, що в реальному світі я чоловік.
Парзіваль: Це тому, що більшість мисливців чоловіки, і вони не можуть прийняти той факт, що жінка перемогла та/або перехитрила їх.
Арт3міда: Я знаю. Неандертальці.
Парзіваль: То ти кажеш, що ти справді жінка? В реалі?
Арт3міда: Ти мав би вже сам про це здогадатись, Клюзо.
Парзіваль: Я здогадався. Давно.
Арт3міда: Невже?
Парзіваль: Так. Після аналізу наявних даних я дійшов висновку, що ти повинна бути жінкою.
Арт3міда: Чому повинна?
Парзіваль: Бо я не хочу дізнатись, що мені подобається якийсь трьохсотфутовий чувак на ім’я Чак, який живе в підвалі матері на околицях Детройта.
Арт3міда: Я тобі подобаюсь?
Парзіваль: Ти мала би вже сама про це здогадатись, Клюзо.
Арт3міда: Що як я тристафутова дівчина на ім’я Шарлін, яка живе в підвалі матері на околицях Детройта? Тоді я би тобі подобалась?
ebooksa