За сніданком, зауваживши незвичну блідість доньки, Аміна почала допитуватися, проте дівчина відмахнулася, буркнувши, що все це через спеку.
Першу половину дня Рута проспала, потім замість готуватися до екзаменів просто валялась на ліжку й тупилася в стелю. Ближче до вечора таки спробувала щось почитати, та не змогла зосередитися. Слова неначе ворушилися перед очима, і, промучившись чверть години, дівчина відклала книжку.
Лише після вечері (для заспокоєння Аміни вона впихнула в себе кілька млинців) Рута наважилася зосередитись на тому, що хвилювало її більше навіть за екзамени й погане самопочуття. Знову простягшись на ліжку, вона відкрила на смартфоні календар, на пальцях перерахувала дні й до болю закусила губу.
Уже майже тиждень.
Бляха.
Звісно, це й справді могло бути через нерви та спеку, але… Дівчина взялася терти лоба, немовби стираючи в такий спосіб із пам’яті якісь спогади… Груди боліли другий тиждень, і це абсолютно точно було не нормально.
Вона вирішила, що мусить зателефонувати та поговорити з Індією.
Перед тим Рута подалася на кухню й узяла яблуко. Їсти не збиралася, просто хотіла дізнатися, де батьки, і, повертаючись, краєм ока зазирнула до інших кімнат. Григір читав під навстіж розчиненим вікном у спальні, Аміна дивилася телевізор у залі. Зачинившись у своїй кімнаті, Рута відклала яблуко, під’єднала до смартфона навушники та викликала через Вайбер сестру.
– Привіт! – кругле обличчя Інді сяйнуло широкою усмішкою.
Упродовж кількох наступних секунд зображення пливло та підвисало – Інді кудись переставляла ноутбук. Рута почекала, поки сестра вмоститься, і лише після того приглушено почала:
– Привіт. Як справи?
Інді була в гуртожитку. Рута чула голоси її співмешканок, десь негучно грала музика.
– Викладачка з фармакології вирішила, що нікому не ставитиме автомат, тому я ще на тиждень затримуюся в Тернополі. А так усе чудово.
– А, ну ок.
Рута ледве ворушила язиком, й Інді насторожилася.
– Ти чого так шепчеш?
Рута промовисто повела очима на двері своєї кімнати, потім поглянула на сестру.
– Є розмова.
Інді кивнула. Безтурботний вираз злетів з її лиця. Вона шикнула на подруг, загребла зі столу навушники, вставила їх у вуха та під’єднала дріт до ноута.
– Кажи.