– Зі мною кілька хвилин тому спілкувався слідчий, – промовила Рута. – Приходив до школи.
– Швидко вони, – впевненості в голосі поменшало. – І що ти сказала?
– Він питав, коли ми з Ларою востаннє зустрічалися.
– Що ти йому сказала?
Повагавшись, Рута відповіла:
– Сказала, що того вечора Лара був зі мною.
Божинда вдоволено гмикнув.
– Ну ось і все. Мала, видихай, ми його витягнемо. Мій брат працює у безкоштовній правовій допомозі, ми з ним іще в понеділок усе перетерли. Це він порадив відігнати машину за місто, щоб потім говорити мєнтам, ніби її вкрали ще в неділю, а Лара просто не встиг про це повідомити. Брат думає, Лару будь-який першокурсник відмаже. І Ларин батя вже летить із Португалії, він точно найме крутого адвоката. Коротше, ніхто не доведе, що Лара був за кермом, так що ти не парся.
Руті аж зуби звело від жорстокості й байдужості, що крилася за його словами.
– Я не за Лару переживаю. – Вона задихалася чи то від швидкої ходьби, чи то від люті, чи то від того й того водночас. – Він збив нареченого моєї сестри!
– О, курва… – На кілька секунд Божинда затих, а потім його голос зазвучав інакше, гучніше та стурбованіше: – Але ж ти сказала, що він був із тобою, правильно? У понеділок після обіду. Я правильно зрозумів? Увесь вечір, так? – Рута не видала жодного звуку. – Алло… Алло!.. АЛЛО!
Останнє слово секунду бриніло в динаміку, після чого дівчина, не попрощавшись, розірвала зв’язок.
23
Зрозумівши, що дійшла майже до старого автовокзалу, Рута спинилася й розгублено повела головою. То був один із тих моментів, коли просто втрачаєш лік часу. Думок стало забагато, в голові гуло, начеб у вулику.
(його ніхто не бачив за кермом)
(порадив відігнати машину за місто)
(щоб потім говорити, ніби її вкрали в неділю)
Як вона не здогадалася раніше? Ретроспективно це здавалося таким зрозумілим, що дівчина почувалася дурепою.
Вітер куйовдив волосся. Відгортаючи його з обличчя, Рута спробувала навести лад у думках. Отже, у понеділок, приблизно о п’ятій, Лара збиває Іллю Ісаєва, втікає з місця події, тоді відганяє автомобіль за місто та кидає його там. У вівторок поліцейські знаходять машину і, попри польські номери, з’ясовують, що саме Лара сидів за кермом. У середу на світанку Лару арештовують, він розповідає, нібито його «мерседес» напередодні вкрали, а ще про те, що має алібі. Так Гайдаш дізнається про Руту й відразу прямує до школи. Навряд чи слідчому було відомо, що в одинадцятикласників завтра екзамен і що після першого уроку дівчина піде зі школі. Він зловив її випадково, лише тому, що дуже поспішав. Але чому? Рута насупилася. Чому Гайдаш так квапився до школи, хоча, формально, без дозволу батьків не мав права з нею розмовляти?
Відповідь була очевидною: слідчий хотів поспілкуватися з нею першим, до того, як це зробить Ларин адвокат.