— Анно, — каже він, уважно дивлячись на неї очима, які помічають кожну дрібницю. — Чим я можу вам допомогти?
— Мені потрібно поговорити з вами, — швидко каже Анна.
— Де ваш адвокат? — питає Ресбак. — Мені повідомили, що ви більше не говоритимете зі мною без адвоката.
— Обійдуся без адвоката, — наполягає Анна.
— Впевнені? Може, варто зателефонувати йому? Я можу зачекати.
Адвокат просто завадить їй сказати те, що вона хоче.
— Ні! Я впевнена. Мені не потрібен адвокат. Він мені не потрібен — і не телефонуйте моєму чоловікові.
— Ну добре, — каже Ресбак і повертається, щоб провести її довгим коридором.
Анна йде за ним в одну з допитних кімнат. Вона починає говорити ще до того, як сідає на стілець. Він просить її зачекати.
— Для протоколу, — каже їй Ресбак, — будь ласка, назвіть своє ім’я, дату й засвідчіть той факт, що вам радили зателефонувати адвокатові, але ви відмовилися.
Після того як Анна це робить, вони починають.
— Чому ви сьогодні тут? — питає детектив.
— Я прийшла зізнатися.
Розділ 28
Детектив Ресбак уважно дивиться на Анну. Вона помітно стривожена, викручує собі руки. Її зіниці розширені, обличчя бліде. Він не знає, чи варто продовжувати. Вона офіційно відмовилася від послуг адвоката, на камеру, але він не впевнений, що в її психічному стані можна прийняти зважене рішення. Втім, він хоче почути, що вона скаже. Зізнання завжди можна відхилити, як вони, скоріше за все, і зроблять, але він має вислухати її. Йому цікаво знати.
— Я вбила її, — каже Анна. Вона розбурхана, але мислить начебто ясно. Вона знає, хто вона, де вона і що робить.
— Анно, розкажіть мені, що сталося, — каже він, сидячи навпроти неї за столом.
— Я прийшла перевірити, чи все гаразд, об одинадцятій, — каже Анна. — Я намагалася погодувати її з пляшечки, тому що випила. Але вона була дуже неспокійна, вона хотіла гру´ди. Не пила з пляшечки.
Вона замовкає, витріщається на стіну за спиною Ресбака, так, ніби там, за ним, бачить це у вигляді кіно.
— Продовжуйте, — каже детектив.
ebooksa