Солдати струснули брезент, одяглися, закурили і почали сідати в машину.
Коли люди відійшли, собака підтюпцем попрямувала до верби, за нею кинулися й цуценята. Мати численної сім"ї, махаючи хвостом, стала підбирати хлібні скоринки, ковбасні шкурки.
Водій включив мотор, але раптом, побачивши підняту лейтенантову руку, спинився. Лейтенант дістав з кобури масивний парабелум, зручно усівся, поклав ствол пістолета на зігнуту в лікті руку, примружив ліве око і плавно натиснув на спусковий гачок.
Постріл виявився на диво точним. Куля влучила собаці у вухо і вийшла наскрізь. Собака навіть не вискнула. Передні ноги в неї одразу надломились, вона тицьнулась носом у землю й витяглась. Кінчики задніх лап легенько здригнулись.
Кур"єр заплескав у долоні.
— Браво! Вправно, пане лейтенант! Око у вас добре!
Водій натиснув на педаль, включив швидкість, і машина рушила.
Цуценята, які спочатку шарахнули вбік, налякані пострілом, тепер опам"яталися. Мати їхня лежала спокійно, як лежала багато разів. Здавалось, нічого було боятись. Вони підбігли до неї і, повтикавшись мордочками, заходилися ссати ще тепле молоко.
Кілометрів за вісім од Горєлова шосейну дорогу перетинала невелика, але глибока річечка. Через неї був перекинутий міст на дерев"яних палях.
Будували міст задовго до війни й ні разу не ремонтували. Сваї почорніли, поросли мохом, поручні обвалились, поперечні дошки «вигравали» під колесами на всі лади.
Річечка вибігала з лісу і знову зникала в ньому. Її темно-зелені, майже нерухомі води ховались у високому, з людину заввишки очереті.
Кур"єрська машина легко подолала підйом, перевалила через нього, спустилась на виключеній швидкості до мосту і, вискнувши гальмовими колодками, раптом зупинилась. Посеред мосту стирчала між колодами березова жердина, до якої було прив"язано кусок фанери з написом:
Halt!
Verkehr gesperrt!
3 km weiter rechts fahren![1]
Гітлерівці значуще перезирнулись.
— Міна! — висловив здогад один із солдатів,
— Цілком можливо, — підтримав другий, — Нічого дивного в цьому немає.
— Або несправний, — зауважив кур"єр.
— Звертай! — скомандував лейтенант і, діставши планшетку, звернувся до карти.
ebooksa