Багато змін зайшло з того часу, як гостив пан гетьман у себе шляхтичів покутських. Момент, коли Фрідріх прусський чув себе в небезпеці й почав залицятися до республіканців, минув: удачна битва під Мольвіцом, де було розбито Австрію, вивела з ладу одного ворога. Швеція об"явила війну Росії — отже, ще два противники вибули зі строю, зв"язавши один одному руки. Ловкими дипломатичними ходами добився Фрідріх поєднання з Францією — і знову став паном положення. Тепер добре міг грозити Польщі, як єдиному позі сталому ворогові. В свою чергу, Август почув себе тепер у небезпеці. Вдався за порадою до свого Брюля — й той порадив досить оригінальний вихід:
— Насамперед треба примиритися з тим, що Шльонськ відпав від Польщі навіки. З сього почати.
— Але як же поляки можуть із тим примиритися? Зрештою і я, коли хочеш. Це ж Фрідріх оточує Річ Посполиту залізним кільцем.
— Ми постараємося дістати компенсації.
— Які? Де?
— Пруссія побила Австрію. Ми предложили їй добити Австрію.
— Не розумію. Прошу загадки облишити.
— Жодних загадок: ми підпишемо договір із Пруссією на поділ Австрії.
— Слухай, чоловіче! Та ще ж чорнила не висохли на договорі з Австрією про поділ Пруссії.
Брюль усміхнувся, як усміхаються на лепет дитини.
— Такрю єсть завжди глибока політика… Зрештою я поведу діло так обережно, що… ви мене розумієте? Ага. Забув іще сказати. Ми напевне притягнемо до цієї справи й Францію: вона теж захоче вмочити вуса в похльобку, якої ми наваримо.
— Дивись, щоб не наварив ти такої крутої каші, що її потім і не розхльобаєш.
Але, по суті, Августові сподобалося таке подвійне хамелеонство, і власне скоріше ради цієї пікантності, ніж ради «високої політики», він згодився і дозволив Брюлеві починати відповідні кроки. Фрідріх, діставши таку пропозицію, зробив вид, що страшенно зрадів. Але серйозно про поділ Австрії не думав, бачачи труднощі. Предложения Брюля було приємним і приємлимим лише в першій своїй часті, це признавало право Фрідріха на Шльонськ.
Коли Потоцький і вся республіканська братія довідалася, що їх приятель Фрідріх поєднався з їх ворогом Августом і що навіть Франція туди ніби пристає — всі остовпіли. Це було величезним ударом. Розвалювалася база діяльності. Постав хаос.
Почулися голоси, що годі опиратися на зрадливого пруссака. Симпатії багатьох повернулися в сторону Марії-Терези, особливо коли вона на руки примаса й станів Речі Посполитої прислала протест проти грабіжницьких замірів польського короля.
— Ворог Сасів — наш приятель. Тепер нам треба зближуватися з Австрією! — кричали найбільш гарячі.
— Марія-Тереза просить дозволити венгерській кінноті вільний перехід через Польщу. Я голосуватиму «за»!
— А я думаю, що до цієї кінноти й наших охотників багато пристане.
Словом, республіканці роздвоїлися. Та й у двірській партії брюлівський проект викликав забурення. Насамперед тут ніхто не забував, як колись… граф бажаючи примирити Пруссію з Австрією, сказав:
— Властиво Пруссія завжди може вирівняти свої границі на сході за рахунок Польщі — і, повірте, Швеція ніколи нічого не буде мати проти.
ebooksa