Чорна зоря

Еміл Вахек Чорна зоря

… До квартири артистки Салачової вночі вдерлися грабіжники. Проте злодії нічого не вкрали.

Цією історією зацікавилися працівники Корпусу Національної Безпеки. Починається небезпечний поєдинок з ворогом. Після багатьох пригод цей поєдинок закінчується викриттям зграї шпигунів.

Повість сучасного чеського письменника Е. Вахека «Чорна зоря» дуже популярна серед читачів ЧССР, особливо молоді.

2010-09-20 uk cs Володимир Соботович MVV http://kompas.co.ua doc2fb, FB Editor v2.0, ImageFB2, FictionBook Editor 2.4 2010-09-20 E94C5876-4A8B-4BD1-9F25-79212FF64623 1.0 "Молодь" Київ 1969 Эмил Вахек ЧЕРНАЯ ЗВЕЗДА (На украинском языке) Художнє оформлення Г. В. Малакова Редактор В. Р. Лихогруд Художній редактор В. І. Пойда Технічний редактор С. Г. Орлова Коректор С. А. Соболь Здано на виробництво 24.VII. 1968 р. Підписано до друку 24. Х 1968 р. Формат 84Х108 1/32. Фіз. друк. арк. 6. Умовн. друк. арк. 10,08. Облік.-вид. арк. 10,79. Тираж 30 000. Зам. 0918. Ціна 69 коп. Видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь», Київ, Пушкінська, 28. Київська книжкова фабрика № 1 Комітету по пресі при Раді Міністрів УРСР, вул. О. Довженка, 5.

Еміл Вахек

ЧОРНА ЗОРЯ^[1]

_{Художнє оформлення Г. В. МАЛАКОВА}

_{Перекладено за виданням: Emil Vachek. Cerna hvezda. Mlada fronta. Praha, 1959.}

1

— Власне, все почалося з отруєння нашого песика, — мовила економка пані Трекова. — Ми його звали Чадуник.

Детектив Кост знуджено занотував у своєму записникові: «Отруєно собаку» — і без особливої цікавості слухав далі.

— Але зважте, пане, його, власне, звали не Чадуник, це ми тільки так кликали песика по-домашньому. Справжнє його ім"я за родоводом — Сір оф Рівер, а його батьків звали Дракон та Бетті.

— Облиште про це!

— А його прапредка, дворазового чемпіона Голландії, звали Мідуел Маккей.

— Маккей?

— Ви його знали?

Кост похитав головою. Так звали одного німецького письменника, що жив у Англії. Ало той був Джон, а не Мідуел. Кост не вельми цікавився літературою, проте колись, давненько, йому доручили справу банди злочинців, що називали себе анархістами. Тоді Кост сумлінно перечитав усе, що було видано чеською мовою про анархістів, і натрапив на книжку отого Джона Маккея «Анархісти».

— Цей ваш Чадуник був бульдог?

— Де там бульдог — шотландський тер"єр. У народі їх ще звуть швабрами, та ви, певне, це знаєте. Такий собі гарнюсінький, милий песик, — майже закохано упевнила детектива бездітна, велично огрядна пані Трекова. — Скільки живу, поряднішого песеняти не бачила, його любили всі.

Кост теж любив собак, але було вже по дев"ятій, а він мав ще оббігти мешканців аж трьох квартир. Сумно дивився, як на покинутому шезлонгу малесенький павучок фанатично снував своє мереживо, дарма що був уже кінець вересня,

— Отже, вашого собаку отруєно? Маєте на когось підозру?