— Мабуть, таки ваша правда, Грімшо, — примирливо сказав Нішіканта. — Ця подорож уже всім нам у печінки в"їлася. Вибачайте, як я коли не стримаюсь. Звісно, ми візьмемо цього стюарда, коли ви його вподобали. Я думав, що він якраз для вас надто вибагливий.
Він обернувся до Доутрі.
— Самі розумієте — що менше знатимуть про нас на березі, то краще.
— За це не бійтесь, сер. Я вмію держати язика на припоні, одначе мушу сказати, що про вас уже багато гарних пліток ходить.
— Про те, по що ми пливемо? — сквапно запитав єврей. Доутрі кивнув головою.
— І того ви й прийшли до нас? — знову спитав єврей так само сквапно.
Доутрі похитав головою.
— Поки я матиму від вас своє пиво, сер, я не цікавитимусь вашою гонитвою за скарбами. Це для мене не новина. В Південних морях таких шукачів аж кишить… — Доутрі майже ладен був заприсягтися, що по тих словах у затягнених мрійною плівкою очах Старого Моряка блимнула якась тривога. — І мушу сказати, сер, — додав він, не затпувшись, хоча й не подумав би так казати, якби не завважив у стариганових очах тієї тривоги, — мушу сказати, сер, що в Південних морях справді без ліку закопаних скарбів. От хоч би на Кілінг-Кокосі — там мільйони й мільйони, і не чого, а англійських фунтів, дожидають щасливця, що добуде карту.
Тепер Доутрі справді міг би заприсягтися, що вгледів полегкість у очах Старого Моряка, і вони знов затяглися мрійною плівкою.
— Але мене скарби не цікавлять, сер, — докінчив стюард. — Мене цікавить пиво. Можете вганяти за своїми скарбами скільки вам завгодно, мені байдуже, аби я мав свої шість кварт щодня. Тільки попереджую вас по-чесному, сер, перше ніж підписати контракта: коли пива не стане, я почну цікавитись, за чим ви там уганяєте. Я завше люблю, щоб усе по-чесному.
— То ви ще хочете, щоб ми й за ваше пиво заплатили? — спитав Нішіканта.
Доутрі ледве повірив своїм вухам. Та треба було користатися з нагоди, поки єврей мириться з фермером, якому ще переказують гроші.
— Авжеж, сер. Це одна з наших умов. О котрій годині, сер, з"явитись мені завтра по обіді до посередницької контори підписати контракта?
— Барила й скрині, барила й скрині, цілі купи золота на сажень у піску, — забубонів Старий Моряк.
— Ви тут, я бачу, всі трохи схибнуті, — осміхнувся Доутрі. — Та мені нема діла ні до чого, поки ви ставитимете пиво й платитимете чесно платню кожного першого числа, а тоді розрахуєте мене в Сан-Франціско. Поки ви додержуєте умов, я пливтиму з вами хоч і до дідька в зуби й дивитимусь, як ви впріваєте, викопуючи з піску свої барила га скрині. Мені не треба нічого, аби тільки я вам пасував та ви згодні були на наші умови.
Нішіканта озирнувся на компаньйонів. Грімшо й капітан Доун кивнули головами.
— Тоді завтра о третій годині приходьте до посередницької контори, — погодився єврей. — А коли ви станете до служби?
— А коли ви відпливаєте, сер? — спитав Доутрі.
— Післязавтра вдосвіта.
— Ну, то завтра ввечері я прибуду на шхуну й стану до служби, сер.