Твори у дванадцяти томах. Том десятий

Джек Лондон Твори у дванадцяти томах. Том десятий

До десятого тому ввійшли романи «Міжзоряний мандрівник» (Нью-Йорк, 1915; у деяких пізніших виданнях роман друковано під назвою «Пекельна сорочка») та «Маленька господиня Великого Будинку» (Нью-Йорк, 1916).

2012-04-03 uk en Катерина Корякіна Вероніка Гладка Ольга Сенюк Юрій Лісняк MVV http://kompas.co.ua doc2fb, ImageFB2, AlReader2, FictionBook Editor Release 2.6 2012-04-03 E9359FCB-D774-4780-B894-6C3B0E3DB476 1.0 "Дніпро" Київ 1972 ДЖЕК ЛОНДОН Сочинения. т. 10. (На украинском языке) Видавництво «Дніпро», Київ, Володимирська, 42. Редактор Р. І. Доценко Художник І. П. Хотінок Художній редактор В. В. Машков Технічний редактор О. І. Дольницька Коректор О. Т. Супруненко Харківська книжкова фабрика ім. М. В. Фрунзе Комітету по пресі при Раді Міністрів УРСР, Харків, вул. Донець-Захаржевська, 6/8. Здано на виробництво 25/Х 1971 р. Підписано до друку 19/ІV 1972 р. Папір № 1. Формат 84х108 1/32. Фіз. друк. арк. 16,25. Умовн. друк. арк. 23,3+2 вкл. Обліково-видавн. арк. 29,703. Ціна 1 крб. 17 коп. Замовл. 1–387. Тираж 35 000.

Джек Лондон

ТВОРИ У ДВАНАДЦЯТИ ТОМАХ. ТОМ ДЕСЯТИЙ

_{МІЖЗОРЯНИЙ МАНДРІВНИК}

_Роман

_{МАЛЕНЬКА ГОСПОДИНЯ ВЕЛИКОГО БУДИНКУ}

_Роман

^©   _{http://kompas.co.ua  — україномовна пригодницька література}

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Дмитро Затонський, Віталій Коротич, Микола Лукаш, Василь Мисик, Тетяна Якимович

МІЖЗОРЯНИЙ МАНДРІВНИК

Роман

РОЗДІЛ І

Ціле життя я мав якісь невиразні спогади про інші часи та інші місця. Я відчував, що в мені живе не одна, а кілька осіб. О, читачу мій, повір, що це відчуття є й у тебе. Позирни назад, у минуле, і ти згадаєш, що воно — частка досвіду твого дитинства. Ти ще тоді не визначився, не викристалізувався. Ти був ще пластичний: душа — мінливий плин, а свідомість і особистість — у процесі формування… так, формування і забування.

Ти багато позабував, читачу, але ці рядки невиразно нагадають тобі далекі туманні видива інших часів та інших країн, — видива, до яких прикуті були твої дитячі очі. Тепер вони здаються тобі снами. Нехай це будуть сни, що тобі снились тоді, але звідки ж їхній зміст? У снах химерно переплітаються тільки знайомі нам речі. Зміст найдивовижніших снів наших — це зміст нашого досвіду. Дитиною, малою дитиною, ти падав уві сні з великої висоти, літав у повітрі, мов крилата істота; тебе переслідували якісь павуки та багатоногі болотяні плазуни; ти чув інші голоси, бачив інші обличчя, знайомі, як привиддя кошмарів, споглядав схід і захід сонця, зовсім відмінний від того, який тобі доводилося будь-коли бачити.

Оті дитячі сни — це ж і є хвилинні проблиски інших світів, інших життів, тих речей, що ти їх ніколи не бачив на світі, де ти тепер живеш.

А звідки ж вони? Ці інші життя?.. Ці інші світи?.. Можливо, коли ти прочитаєш те, що я маю написати, ти дістанеш відповідь на ці бентежні запитання, що я поставив тобі і що ти сам собі ставив, ще й не читавши цих рядків.

Вордсворт[1] знав. Він не був ні ясновидець, ані пророк. Він був звичайнісінька людина, така, як ти, як і всяка інша. Те, що він знав, те знаєш і ти, і кожен знає. Тільки він дуже влучно визначив це в одному місці, що починається словами: «Не ясно явлене і не цілком забуте».

І справді, в"язниця покриває своєю тінню нас, новонароджених істот, і надто швидко ми все забуваємо. А все-таки із самого малку ми пам"ятаємо інші часи й інші місця. Ще безпорадними немовлятами, спроможними тільки сидіти на руках або рачкувати на підлозі, ми вві сні літали в повітрі. Ми терпіли муки кошмарних снів, жахаючись чогось темного й страшного.