Галка

Павло Автомонов Галка

Героями нового роману відомого українського письменника П. Автомонова є фронтові розвідники, які діють при звільненні Ленінградської області й Прибалтійських республік. Епізоди, пов"язані в їхньою діяльністю, є творчим домислом письменника. Видумані й імена персонажів цього гостросюжетного твору. На бойових долях Галки, Юхана, лейтенантів Петра і Юрія, дівчини Тайди автор розкриває високі моральні якості радянського характеру, утверджує інтернаціональну дружбу воїнів і їх беззавітну вірність своїй великій Батьківщині — Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

2014-01-03 uk MVV http://kompas.co.ua doc2fb, ImageFB2, FictionBook Editor Release 2.6 2014-01-03 Lykas, http://kompas.co.ua 1B89FE45-0A92-450F-912E-CCE110A1E35E 1.0 «Радянський письменник» Київ 1982 ПАВЕЛ ФЕДОРОВИЧ АВТОМОНОВ ГАЛКА. Роман Издательство «Радянський письменник» (На украинском яаыке) Редактор Я. В. Гончарук. Художник П. П. Автомонов. Художній редактор Д. О. Лукомський. Технічний редактор Л. М. Бобир. Коректор А. М. Голик. Інформ. бланк № 1135 Здано на виробництво 16.11.81. Підписано до друку 11.02.82. БФ 45467. Формат 84ХІ08 1/32. Папір газетний. Академічна гарнітура. Високий друк. 11,0 фіз. — друк. арк., 18.48 ум. — друк, арк., 18,64 ум. фарб. — відб., 20 обл. — внд. Арк… Тираж 115 000 пр. Зам. 1-421. Ціна: у паперовій оправі 1 крб. 40 к. (100 000 пр.), у ткаиевій оправі 1 крб. 50 к. (15 000 пр.), «Радянський письменник», 252133, Кнїв-133, бульвар Лес! Українки, 20, Книжкова фабрика ім. М. В. Фрунзе. 310057, Харків-57. вул. Донець-Захаржевська, 6/8. Автомонов П. Ф. Д22 Галка: Роман. — К.: Рад. письменник. 1982. — 352 с.

Павло Автомонов

ГАЛКА

Роман

^©   _{http://kompas.co.ua  — україномовна пригодницька література}

_{Рецензенти: М. С. Логвиненко, В. К. Коваль}

Книга перша

«НЕВА-2»

Моїй дружині присвячую

Автор

Частина перша

У РЕЗЕРВІ

4 серпня 1943 р

У вільні хвилини солдати й сержанти запасного стрілецького полку ходили в ліс, збирали гриби. Їх гнав голод. І хоча з харчами полегшало після того, як у січні 43-го року була відбита військами Ленінградського і Волховського фронтів кількакілометрова смуга понад південним берегом Ладозького озера (ця операція названа «Проривом блокади»), та все ж нагодувати величезне місто і тих, хто його боронив, не так просто, бо новоутворений «коридор» між двома фронтами прострілювався наскрізь артилерією і мінометами противника.

Нам хотілося їсти. Та ще після напружених занять із стройової й тактичної підготовки.

Приніс гриби до вогнища, біля якого поралися солдати, і я.

— Ну, морська інтелігенція, показуй! — поцікавився мічман Непран моїми лісовими трофеями.

Я висипав усе, що мав у казанку.

— Ого! — вигукнув здивовано старший сержант Мамонько. — Половина отруйних!

— Ти що, братішка! — корив мічман. — Нажерешся таких — на сосну полізеш…

— Або й вище! — підтакнув Мамонько насмішкуватим голосом. — Сьорбай юшку з мого казанка, якщо не гидуєш.

— Спасибі, — мовив я.