Унизу щось сяйнуло і згасло. В скаламученій свідомості Джонні майнула здогадка: фотоспалах.
Стілсон відштовхнув жінку й задкував до дверей; у його хижо примружених очах читався холодний розрахунок. Хлопчик відчайдушно пручався, але Стілсон міцно тримав його за шию і під коліньми.
Не можу. Милий Господи, прости мене, я не можу.
І тут у Джонні вдарили ще дві кулі: одна влучила у верх грудей, відкинула до стіни, а звідти його враз, мов пружиною, штовхнуло назад; друга ввігналася в лівий бік, і він, крутнувшись на місці, заточився на балюстраду. Він ледь усвідомив, що упустив гвинтівку. Вона впала на підлогу галереї і від удару випалила в стіну. Джонні повалився на балюстраду і, проломивши поруччя, полетів униз. Зала двічі перевернулась у нього перед очима, а тоді розлігся тріск — то він упав поперек на лави, зламавши собі хребет і обидві ноги.
Він розтулив рота, щоб закричати, але звідти фонтаном линула кров. Лежачи серед уламків розтрощених лав, він подумав: «
До нього діткнулися чиїсь руки, безжальні руки. Перевернули горілиць. Над ним стояли Еллімен, Мучі і той третій. Перевернув його Еллімен.
Підійшов Стілсон і відштовхнув Мучі вбік.
— Не чіпайте його, — різко мовив він. — Знайдіть того сучого сина, що зробив знімок. Розбийте його апарат.
Мучі і третій молодик пішли. Десь неподалік чути було голос чорнявої жінки:
— …
— Заткни їй пельку, Санні, — звелів Стілсон.
— Та певне, — мовив Санні і відійшов.
Стілсон став навколішки й нахилився над Джонні.
— Ми десь зустрічалися, приятелю? Тільки без брехні. Тобі однаково гаплик.
— Зустрічалися, — прошепотів Джонні.
— У Трімбуллі, еге ж?
Джонні кивнув головою.
Стілсон рвучко підвівся, і Джонні останнім відчайдушним зусиллям потягся й ухопив його за щиколотку. Це тривало лише секунду: Стілсон легко вивільнився. Але й секунди було досить.
Усе перемінилося.
До нього підступили люди, але їхніх облич він не бачив — тільки ноги. Та це вже нічого не важило.