— Дуже важко про це говорити… — промовив він ніби сам до себе.
— То краще одразу все сказати, — вихопилась Віра.
— Атож, мабуть, що так.
Хоч Сейрі й не випадало ставити запитання, вона не стрималась.
— Він не вмер? Будь ласка, ну скажіть же, що він не вмер!..
— Він у коматозному стані. — Строунс сів і глибоко затягся сигаретою. — Містер Сміт дістав серйозні травми голови, в нього пошкоджено мозок, якою мірою — важко навіть сказати. Можливо, ви чули коли-небудь такий медичний термін «підкоркова гематома». Так от, у містера Сміта дуже серйозна підкоркова гематома, тобто локалізований крововилив усередині черепа. Потрібна була тривала операція, щоб зменшити внутрішньочерепний тиск і видалити з мозку уламки кісток.
Герб важко опустився на стілець, обличчя його було бліде й приголомшене. Сейрі впали в око його шкарубкі, вкриті рубцями руки, і вона пригадала, як Джонні сказав, що його батько — тесля.
— А все-таки Господь зглянувся на нього, — озвалася Віра. — Я знала, що він не помре. Я благала Господа про цю ласку, і чудо сталося. Слава Господові нашому Всевишньому! І ви всі славте його ім’я!
— Віро… — кволо мовив Герб.
— У коматозному стані… — вголос проказала Сейра.
Вона намагалася втиснути цю звістку в якісь чуттєві рамки, але зрозуміла, що нічого не вийде. Те, що Джонні не вмер, що він витримав серйозну і небезпечну операцію на мозку, мало б відродити в ній надію. Але не відродило. Їй не подобалися слова «коматозний стан». Вони звучали підступно й лиховісно. Хіба «кома» не означає по-латині «смертельний сон»?
— Що його чекає? — спитав Герб.
— Цього поки що не може сказати ніхто, — відповів Строунс.
І почав вертіти в пальцях сигарету, нервово постукуючи нею по краю попільниці.
У Сейри було таке враження, що він відповів Гербові формально, цілком ухилившись від суті запитання.
— До нього, звичайно, застосована необхідна апаратура, що підтримує життя…
— Але ж ви маєте знати, бодай приблизно, які в нього шанси, — сказала Сейра. — Ви маєте знати… — Вона безпорадно махнула руками й важко опустила їх.
— Він може вийти з коми через дві доби. Або через тиждень. Через місяць. А може й ніколи не вийти. І… зовсім не виключена можливість, що він умре. Мушу сказати вам відверто, що це найімовірніше. Його травми… надто тяжкі.
— Господь бог не дасть йому померти, — заявила Віра. — Я знаю.
Герб обхопив обличчя руками і повільно бгав його. Доктор Строунс ніяково поглянув на Віру.