Подальша переробка
Однак не можна наполягати на такій точці зору, ніби одні лише зачатки різних компонентів сексуальної конституції визначають форми сексуального життя. Існує залежність і від інших причин, і подальші можливості виникають залежно від долі, яку відчувають сексуальні течії, що походять від окремих джерел. Ця подальша переробка є, вочевидь, остаточно вирішальною, між тим як, судячи з опису, однакова конституція може призвести до трьох різних прикінцевих наслідків. Якщо зберігаються всі вроджені схильності в їх відносних взаєминах, що вважається ненормальним, і зміцнюються з настанням зрілості, то в результаті може виникнути перверсне сексуальне життя. Аналіз таких ненормальних конституційних нахилів ще недостатньо розроблений, але все ж нам уже відомі випадки, які легко пояснюються такими нахилами. Автори вважають, наприклад, відносно цілої низки фіксаційних перверсій, що необхідною їх умовою є вроджена слабкість сексуального потягу. У такій формі це положення мені здається хибним, але воно набуває сенсу, якщо мається на увазі конституційна слабкість одного фактора сексуального потягу генітальної зони, яка згодом перебирає на себе функцію об’єднання окремих сексуальних дій із метою продовження роду. Це необхідне з настанням статевої зрілості об’єднання в такому разі не здійснюється, і найпотужніший з інших компонентів проявить свою діяльність як перверсія[57].
Витіснення
Інший результат отримуємо тоді, коли протягом розвитку деякі з особливо сильних вроджених компонентів піддаються процесу витіснення, про який потрібно пам’ятати, що він є не тим самим, що повне припинення. Відповідні порушення викликаються при цьому звичайним чином, але завдяки психічній затримці вони не допускаються до досягнення своєї мети та відтісняються на різні інші шляхи, поки не проявляться як симптоми. В результаті може вийти більш-менш нормальне статеве життя — здебільшого обмежене, але доповнене психоневротичною хворобою. Якраз із такими випадками ми добре ознайомилися завдяки психоаналітичному дослідженню невротиків. Сексуальне життя таких осіб почалося так само, як і життя перверсних: значна частина їхнього дитинства заповнюється їхньою перверсною сексуальної діяльністю, яка іноді сягає далеко за період настання зрілості; потім через внутрішні причини — здебільшого ще до настання статевої зрілості, а в інших випадках навіть набагато пізніше — відбувається поворот витіснення, і з цього моменту замість перверсій з’являється невроз, хоча старі душевні рухи не зникають. Пригадується приказка: «замолоду гульвіса, в старості чернець», лише молодість минає тут дуже швидко. Ця заміна перверсій неврозом у житті тієї самої особи має бути такою, як і згаданий раніше розподіл перверсій і неврозу між різними особами тієї ж сім’ї, і пов’язана з постулатом, що невроз є негативом перверсії.
Сублімація
Третій результат при ненормальній конституційній схильності стає можливим завдяки процесу сублімації, за якого винятково сильним збудженням, що походить із окремих джерел сексуальності, відкривається вихід і застосування в інших царинах, тому виходить значне підвищення психічної працездатності з небезпечної самої по собі схильності. Тут можна знайти одне з джерел художньої творчості, і залежно від того, повна ця сублімація чи ні, аналіз характеру високообдарованих осіб, котрі мають особливі здібності до художньої творчості, відкриє різну суміш працездатності, перверсії та неврозу. Особливим типом сублімації є придушення за допомогою реактивного утворення, яке, як ми відкрили, починається вже в латентному періоді дитини з тим, щоб за слушної нагоди тривати упродовж усього життя.
Те, що ми називаємо «характером» людини, створено значною мірою з матеріалу сексуальних збуджень і складається з фіксованих із дитинства потягів, із набутих завдяки сублімації і з таких конструкцій, які мають призначення енергійного придушення перверсних, визнаних неприпустимими прагнень душі[58]. Таким чином, загальна перверсна сексуальна схильність дитинства може вважатися джерелом наших чеснот, оскільки вона дає поштовх до їх розвитку за допомогою реакційних перетворень[59].
Пережите випадково
Усі інші впливи за своїм значенням серйозно поступаються сексуальним проявам, поривам витіснення та сублімації, — причому внутрішні умови останніх процесів нам зовсім невідомі. Хто зараховує витіснення та сублімацію до конституційної схильності, розглядаючи їх як життєві прояви цих нахилів, той має право стверджувати, що остаточна форма сексуального життя є насамперед результатом вродженої конституції. Однак той, хто тямить, не заперечуватиме, що в такий сукупності факторів залишається місце і для модифікаційних впливів випадково пережитого в дитинстві й пізніше. Не так легко оцінити вплив конституційних і випадкових факторів та їхні взаємини. У теорії завжди схильні переоцінювати значення перших; терапевтична практика підкреслює значущість останніх. Жодним чином не слід забувати, що між обома є стосунок кооперації, а не виняток. Конституційний момент має чекати на переживання, яке сприяє його прояву. Випадковий момент потребує підтримки конституції, щоб виявити вплив. Для більшості випадків можна уявити собі так званий додатковий ряд, в якому знижувана інтенсивність одного фактора вирівнюється завдяки зростаючій інтенсивності іншого; але немає жодної підстави заперечувати існування крайніх випадків на кінцях ряду.
Якщо надати переживанням раннього дитинства домінуюче становище серед акцидентальних моментів, то це ще більше відповідає психоаналітичному дослідженню. Один етіологічний ряд розкладається в такому випадку на два, з яких один можна назвати сприяючим (dispositionel), а інший — остаточним (définitif). У першому спільно вступають у дію конституція та випадкові переживання дитинства такою ж мірою, в якій у другому впливають нахил і травматичне переживання. Усі моменти, що завдають шкоди сексуальному розвитку, проявляють свою дію таким чином, що викликають регресію, повернення до колишньої фази розвитку.
Тут ми продовжуємо здійснювати поставлене перед собою завдання — перелічити всі відомі нам мотиви, які мають вплив на сексуальний розвиток, чи це діючі сили, чи лише їхні прояви.
Передчасна зрілість
Таким моментом є мимовільна сексуальна передчасна зрілість, яку можна переконливо довести в етіології принаймні неврозів, хоча вона сама по собі так само недостатня, щоб викликати невроз, як і інші моменти. Вона проявляється в порушенні, скороченні або припиненні інфантильного латентного періоду та стає причиною недуг, викликаючи сексуальні прояви, які, з одного боку, завдяки неготовому стану сексуальних затримок, із іншого боку, внаслідок нерозвиненої генітальної системи можуть набувати характеру самих лише перверсій.
Ці схильності до перверсії можуть такими і залишитися або ж, після того як сталося витіснення, стати творчими силами невротичних симптомів; у будь-якому разі передчасна сексуальна зрілість ускладнює жадану надалі можливість влади над сексуальним прагненням з боку вищих душевних інстанцій і підвищує нав’язливий характер, якого і без того набувають психічні представники потягу. Часто рання сексуальна зрілість рухається паралельно з передчасним інтелектуальним розвитком; як така вона зустрічається в історії дитинства найвизначніших і найталановитіших індивідів; тоді вона, мабуть, не діє так патогенно, як у тих випадках, коли з’являється сама по собі.
Тимчасові моменти
Так само як передчасну зрілість, необхідно розглянути й інші моменти, які можна об’єднати з передчасною зрілістю як тимчасові. Мабуть, філогенетично зумовлено, в якому порядку стають активними ті чи інші потяги і як довго вони можуть проявлятися, поки не піддадуться впливу нового потягу або витіснення. Однак як щодо цієї тимчасової послідовності, так і стосовно тривалості активності потягів бувають, мабуть, варіанти, які повинні вплинути на результат цих процесів. Не може не мати значення, чи з’являється якась течія раніше чи пізніше, ніж протилежна їй течія, бо вплив витіснення можна усунути; тимчасова зміна складу компонентів завжди тягне за собою зміну результату. З іншого боку, потяги, що виникають особливо інтенсивно, часто протікають надзвичайно швидко, наприклад, гетеросексуальна прихильність осіб, котрі згодом стали гомосексуальними. Дуже потужні прагнення, що виникають у дитячому віці, не виправдовують побоювання, що вони завжди будуть переважати в характері дорослого; можна також розраховувати, що вони зникнуть, поступившись місцем протилежним прагненням. (Суворі пани панують недовго.) Чим пояснюється така тимчасова плутаність процесів розвитку, ми не в змозі вказати навіть у вигляді натяку. Тут відкривається перспектива глибокого ряду біологічних, можливо, й історичних проблем, до яких ми ще не підійшли на близьку відстань.
Чіпкість
Значення всіх ранніх сексуальних проявів зростає завдяки психічному фактору невідомого походження, який наразі можна зобразити, звісно, лише тимчасово, як психологічний феномен. Маю на увазі підвищену чіпкість, або здатність до фіксації ранніх вражень сексуального життя, якими необхідно доповнити у майбутніх невротиків і у перверсних фактичні дані, бо такі ж передчасні сексуальні прояви не можуть в інших осіб закарбуватися настільки глибоко, щоб нав’язливо вимагати повторення та вказати сексуальному потягу його шлях на все життя.
Пояснення цієї чіпкості, можливо, криється частково в іншому психічному моменті, від якого ми не можемо відмовитися для пояснення причин неврозів, а саме: у переважанні в душевному житті значення спогадів порівняно зі свіжими враженнями. Цей момент, вочевидь, залежить від інтелектуального розвитку та зростає разом із висотою особистої культури. На противагу цьому дикуна характеризують «як нещасне дитя моменту»[60]. Унаслідок протилежної залежності, що існує між культурою та вільним сексуальним розвитком, наслідки якої можна простежити глибоко в укладі нашого життя, на нижчих щаблях культури або громадськості настільки неважливо, а на високих має таке велике значення те, як і проходило сексуальне життя дитини.
Фіксація