— Ми одержали понад дві тисячі пропозицій і відібрали з них близько ста. Сподіваємося, що з вашою допомогою ми виберемо щось із двадцять дівчат, з якими я поговорю сама, і зрештою зведемо їх число, скажімо, до п’яти — цих ви зможете оглянути особисто.
Рафф пильно подивився на неї своїми дивними незворушними очима.
— Можна подумати, що ви наймаєте друкарку-стенографістку, а не пацієнтку для глибокої ендокринної терапії, — зауважив він тим самим байдужим тоном.
Потім, не звертаючи уваги на Фасберже, перехилився через стіл і взяв пачку листів та фотографій. Він швидко перебіг їх очима, так наче проглядав картотеку, і, відібравши дві фотографії, передав їх місіс Белл; потім узяв зі столу ще одну пачку і знов повторив те саме, аж поки переглянув усі. Коли він скінчив, місіс Белл тримала в руках вісімнадцять фотографій. Рафф забрав їх у неї і переглянув ще раз. Чотири відкинув, а решту повернув їй.
— Чотирнадцять, — сказав він. — Я огляну їх усіх.
— Коли? — спитала місіс Белл.
— У п’ятницю, між пів на десяту й першою.
— Це виходить по п’ятнадцять хвилин на кожну.
Рафф нічого не сказав, тільки глузливо зміряв її очима.
— Я приготую кімнату і все потрібне. Огляд проведемо в нашій лабораторії в Стенморі. Чому — ви розумієте.
Рафф коротко кивнув.
— А тепер, з вашого дозволу… — Він рушив до дверей. — Мене чекає робота. До побачення.
І в наступну мить за ним грюкнули двері. Фасберже спопеляв поглядом місіс Белл, проте не дав волі гнівові, аж доки звуки Раффової ходи не завмерли в кінці коридора.
— Мені не подобається цей тип! — вибухнув він нарешті. — Надто вже пихатий і зарозумілий, хай йому чорт! За кого він себе має?
— Здається, він знає свою справу, — боронилася місіс Белл.
— Він навіть не читав листів!
Вона якусь хвилю помовчала, зважуючи цей аргумент.
— Я думаю, на цій стадії його цікавили тільки фотографії. Можливо, він вибирав певні риси облич або ті чи ті форми черепних кісток. Не забувайте, Емілю, що він уже не перший рік працює в цій галузі. Клієнтура Мортімерової клініки складається переважно з багатих жінок середнього віку, що прагнуть зберегти або повернути свою красу.
Фасберже вперто сопів.
— Скільки ми йому платимо? — вимогливо спитав він.
ebooksa