— Ні, це зовсім інше. Він кохав мене, клявся, що хоче одружитися. Чи не можна забрати це? — вона пальцем торкнулася леза кинджала. Сталь виблискувала в кількох міліметрах від її лона.
— Ні, продовжуй, — грубо наказав Бейлін, відчуваючи, що ця клята курва ось-ось розчулить його.
— Безпалий сказав мені, що ненавидить Гайдука. І що працює на Державну Варту проти Гайдука.
— Далі.
— Він сказав, що Гайдук зібрав компромат на всю українську верхівку і що публікація цих матеріалів викличе вибух. Гайдук розумний-розумний, але дурний. Вірив Безпалому. А той тільки чекав, коли Гайдук відкриє йому місце, де сховані матеріали. Але Гайдук так і не відкрив.
— А хто вбив Безпалого? Це з твоєї подачі, сучко?
— Ні, — заплакала Ніколь. — Я його кохала. Ми домовилися, як тільки здамо Гайдука і отримаємо гроші, як обіцяли, одразу поїдемо на Багами і одружимось...
— Хто вбив Безпалого? — знову ворухнув кинджалом Бейлін.
— Я чула розмову двох офіцерів ЦСБ...
— В ліжку.
— Випадково... Є така версія, що Гайдука захищала Перша Леді та її помічниця — Марта Джеферсон. А Президент його ненавидів. ЦСБ мало контакти з українськими спецслужбами, які також хотіли здихатись Гайдука. І ще я чула чутки, що Марті Джеферсон допомагали українські націоналісти з УРА.
— Що за УРА?
— Українська революційна армія. Туди входять також і громадяни Конфедерації. Можливо вони й прибрали Безпалого, зрозумівши, що він ось-ось знищить Гайдука... Але я більше нічого не знаю. Пустіть мене, я хочу пісяти.
— Пісяй в ліжко, — дозволив Бейлін.
Він дістав з кишені халата червоно-білу капсулу й вклав до уст Ніколь.
— Ковтай. І не здумай мене дурити. Ти заснеш. За кімнату заплачено на три дні наперед. Сніданки сплачено. Якщо будеш розумною, нікому не скажеш про нашу розмову. Будеш і далі працювати на ЦСБ. Невдовзі приїде новий начальник Бюро. Ти з ним не будеш спати.
— Чому? — в Ніколь знову прокидалося простодушне кокетство.
— Тому що він імпотент, — гаркнув Бейлін. — Слухай його і доповідай йому все, що почуєш.
Він забрав кинджал, чим негайно заохотив її до продовження недавньої гри. Вона навіть поклала пальчик туди, до щойно відчувала холод леза.
— Ні, крихітко, на сьогодні досить, — сказав Бейлін, спостерігаючи, як Ніколь Коен засинає під дією капсули.
ebooksa