6. Взаємодія здійснюється за принципом «зерно в обмін на технології».
7. Україна–Русь прихильно розглядатиме проекти, запропоновані Клубом Локарно, щодо створення спільних підприємств у сільському господарстві, енергетичному, оборонному, фармацевтичному і телекомунікаційному секторах.
8. Співпраця між Україною–Руссю та Клубом Локарно починається негайно, після підписання цього протоколу президентом держави В. Волею та виконавчим директором Клубу Локарно Еммануїлом Голдстайном.
9. Для обговорення всіх практичних аспектів виконання протоколу створюється двостороння комісія, на чолі якої стоять:
Від України–Руси — начальник Розвідувального комітету (РОК, ІпСот) України–Руси, радник президента з безпеки, генерал–полковник Ігор Гайдук.
Від Клубу Локарно — екс–прем"єр–міністр Великобританії п. Гаролд Міллібранд, виконавчий секретар клубу.
Протокол не підлягає публікації в ЗМІ та ратифікації в парламентах зацікавлених країн.
Вже коли прощалися ввечері на причалі, дякуючи один одному за добре зроблену роботу. Міллібранд, дивлячись кудись вбік, наче ненароком, спитав:
— Генерале, ви нічого не чули про ваш Чорнобиль? Я маю на увазі «Чорнобиль-30».
Гайдук здивовано поглянув у вічі Міллібранду наче чесний школяр, якого запідозрили у користуванні шпаргалкою, але екс–прем"єр–міністр не схотів зустрітися з його поглядом, продовжуючи вивчати архітектуру Локарно.
— Нічого не чув. А що — щось трапилось? Я думав, що про Чорнобиль всі уже забули.
— Забудьмо і ми про це, — Міллібранд з неочікуваною силою та енергією потиснув Гайдукові руку і сів до свого чорно–срібного, як катафалк, «Роллс–Ройса».
Фрідман також почав прощатися з Гайдуком, поскаржившись на нездужання дружини, якій не допоміг Суздаль. Гайдук згадав свідчення Святополка Рьонгвальда–Блідого, який повідомив, що ніякої дружини Фрідман до Суздаля не привозив: його супроводжували двоє хлопчиків–сефардів з Ефіопії. Його коханці. Пізнання цієї маленької приватної таємниці в епоху всесвітньої розпусти аж ніяк не потішило військового розвідника. Тільки додало невеличкий штришок до портрета Фрідмана.
Доторкнувшись до спітнілої долоні Фрідмана і одразу забравши руку Гайдук спитав:
— Якщо не секрет — що ви пили вчора під час обіду? Білий сік.
Фрідман вишкірив свої білосніжні зуби.
— Це айран. Турецький айран. Рекомендую, генерале. Підвищує потенцію, поліпшує травлення.
Йому подали не бачений Гайдуком гібрид автомобіля та літального апарата, який після того, як за Фрідманом та його охоронцями захлопнулись дверцята, стрибнув чорним вороном угору і зник у напрямі Альп.
48
Пізно увечері того ж дня (вилітали з Локарно вранці о 7.00 AM), коли Гайдук працював з лептопом, шифруючи певні документи, надані йому Фрідманом, і роблячи помітки, до його кімнати без стуку ввалився Невінчаний і одразу впав на коліна. «Чи він п"яний, чи я знову — отець Фавн?» — подумав з острахом генерал і кинувся підводити обважнілого Невінчаного. Запаху алкоголю не відчув.
ebooksa