Викрадач тіней

Марк Леві Неизвестный автор Викрадач тіней

Головний герой роману, мрійливий хлопчик, наділений особливим даром: він може спілкуватися з людськими тінями й навіть їх викрадати. Тіні діляться з ним таємницями, просять у нього допомоги — не для себе, а для своїх власників, і він прагне змінити на ліпше долю тих, хто йому дорогий.

Хлопчик виріс, став лікарем і застосовує свій дар для зцілення хворих. Але себе самого він вилікувати не може: його душа шукає любов, утрачену багато років тому.

uk fr Marc Levy Le voleur d"ombres fr Марія Венгренівська Жанна Шевченко ArmanDragon Неизвестный автор ABBYY FineReader 15, FictionBook Editor Release 2.6.7 132679911217485765 https://toloka.to/f11 Scan+OCR+spellcheck: ArmanDragon {84768376-0595-45E5-8490-68BC0E51F2D6} 1

v 1.0 ArmanDragon (Оцифровано Гуртом)

Викрадач тіней РІДНА МОВА Київ 2017 978-966-917-184-9 Роман Переклали з французької Марія ВЕНГРЕНІВСЬКА, Жанна ШЕВЧЕНКО Київ 2017 УДК 821.133.1"06-3 Л36 Marc Levy. Le voleur d"ombres Переклали з французької Марія Венгренівська, Жанна Шевченко Леві М. Л36 Викрадач тіней: роман/ Марк Леві; пер. з фр. Марія Венгренівська, Жанна Шевченко. — Київ: РІДНА МОВА, 2017. — 192 с. — (Серія «Світовий бестселер рідною мовою»). ISBN 978-966-917-184-9 (укр.). ISBN 978-966-917-099-6 (серія). УДК 821.133.1"06-3 ISBN 978-966-917-184-9 (укр.) ISBN 978-966-917-099-6 (серія) ISBN 978-235-641-320-8 (фр.) © Marc Levy / Susanna Lea Associates, 2010 © Венгренівська M. А., Шевченко Ж. I, переклад з фр., 2011 © ПП «РІДНА МОВА», 2017

Марк ЛЕВІ (народився 16 жовтня 1961 року) — знаменитий французький письменник, автор близько двох десятків романів. Узявся за перо доволі пізно, у віці сорока років. І одразу ж здобув велику популярність як у себе на батьківщині, так і за її межами. Твори Марка Леві перекладено майже п’ятдесятьма мовами світу, а сумарний тираж його книжок уже давно перевищив тридцять мільйонів примірників.

Роман «Викрадач тіней» уперше побачив світ у червні 2010 року і неодноразово перевидавався багатьма мовами світу.

Із вдячністю:

Поліні, Луї та Жоржу. Раймону, Даніелю та Лорені. Рафаелю та Люсі.

Сюзанні Леа.

Еманюелі Гардуен.

Ніколь Латтес, Леонелло Брандоліні, Антуану Каро, Брижит Лано.

Елізабет Вільнев, Анн-Марі Ланфан, Аріє Зберро, Сильвії Бардо, Тіні Жербе, Лідії Леруа та всій команді Видавництва Robert Laffont.

Поліні Норман, Марі-Ев Провос. Леонарду Антоні, Себастьяну Кано, Ромену Руечу, Даніелі Мелконьян, Катрін Ходапп, Лаурі Мамелок, Керрі Гленкорс, Моїні Масе. Брижит та Сарі Форіссьє.

Марк Леві

Викрадач тіней

Поліні, Луї та Жоржу

«Є люди, які цілуються лише з тінями, такі люди мають лише тінь щастя».

Вільям Шекспір

Я боявся ночі, боявся форм, які випливали з вечірніх сутінів, танцюючи у складках фіранок і на шпалерах спальні. Згодом вони згинули. Але варто лише згадати дитинство, як вони знову спливають переді мною, страшні й загрозливі.

Китайське прислів’я каже, що ґречна людина ніколи не наступить на тінь ближнього. Я про це нічого не знав, коли прийшов до нової школи. Дитинство моє минуло тут, у цьому шкільному дворі. Я хотів його прогнати, стати дорослим, а воно тримало мене в моєму вузькому і, як на мою думку, замалому для мене тілі.

«Ось побачиш, усе буде гаразд…»

Перший день нового навчального року.

Я стояв за платаном і спостерігав за купками учнів, тут я нікого не знав. Ніхто мені не всміхнеться, ніхто не поплескає по плечу, ніхто не зрадіє, що бачить мене після канікул, та й мені радіти нікому. Ті, хто переходили до іншої школи, мабуть, пам’ятають такі вересневі ранки, коли клубок підкочується до горла й не знаєш, що сказати батькам, які запевняють, що все буде гаразд. Ніби вони щось пригадують! Батьки все позабували, та й не дивно, вони постаріли.