Рядок № 24 — 26 квітня 1986-го — катастрофа на Чорнобильській АЕС.
Рядок № 26 — 4 червня 1989-го — залізнична катастрофа під Уфою в Росії — через аварію на трубопроводі «Сибір—Урал—Поволжя» хмара вуглеводнів заповнила долину, крізь яку йшов залізничний перегін «Аша — Улу-Теляк», в момент зустрічного проходження двох потягів № 211 «Новосибірськ—Адлер» та № 212 «Адлер—Новосибірськ» проскочила іскра, що спричинила вибух колосальної сили, загалом загинуло 575 пасажирів, серед яких 181 дитина.
Рядок № 27 — 29 червня 1995-го — обвал торгового центру «Sampoong Department Store» в Сеулі, Корея, під завалами загинуло 502 людини.
Рядок № 29 — теракти 11 вересня 2001-го…
Левко подивився на привезений з джунглів блокнотний листок. Звідки Сьома узяв усі ці дати? На Паїтіті не було Інтернету, і хлопець був певен, що росіянин не міг знати точну дату й кількість загиблих у катастрофі, скажімо, рейсу 981 «Turkish Airlines» 3 березня 1974 року. Швидше за все, це витівка Джейсона. Але для чого? І яким чином? Що потрібно було вигадати, щоб людина з настільки розвинутим аналітичним мисленням, як Семен, повірила в подібні несусвітні байки?
А раптом?..
Ні, це не може бути правдою. Хоча…
Левко зиркнув у кінець списку на зворотній стороні аркуша. Є можливість перевірити.
На жаль, лише два останні рядки стосувались майбутнього: Семену завадили, щойно він узявся занотовувати дати, які (ймовірно) описували катастрофи на початку 2013-го.
То були рядки № 34 і № 35. Третій день четвертого тижня першого місяця і восьмий день третього тижня третього місяця 3654 року. В останній колонці рядка № 34 було число — 3618 у вісімкові системі, — що, як припускав Сьома, відповідало кількості загиблих.
Програма перегнала дати у формат григоріанського календаря, і Левко записав їх на окремому листку:
27 січня 2013 (241)
24 квітня 2013
Чекати до першої з них лишалось недовго — якихось три дні.
«Три дні… Через три дні загине двісті сорок одна людина…» — подумав Левко, і волоски на шкірі здибились.
Хлопець просидів перед телевізором цілий день, не пропустивши жодного випуску новин, але… нічого не сталось. Показували звичний фарш з низькопробних новин: політика, кримінал, спорт. Були одиночні вбивства, відносно невелика автомобільна аварія, пожежа, кілька фатальних випадків, спричинених необережністю у побуті чи на виробництві, але не сталося нічого, що одним махом відправило б на той світ двісті сорок одну людину. Не було вибухів на шахтах, не розбивались літаки, нічого великого не втопилось у океані.
Левко востаннє подивився на листок з датами, потому зіжмакав його, розкаюючись у тому, що накрутив себе на рівному місці, дозволивши огидним спогадам знову заполонити думки, і викинув аркуш у смітник.
Хлопець не подумав про те, що катастрофа могла скоїтись пізно ввечері, і новини про неї не встигли поширитися світом. Він також не врахував розбіжність у поясному часі між різними регіонами Землі: наприклад, американський континент довгих сім годин після того, як Україна вступила в 28 січня, був у 27 січня…
Приблизно між 2:00 та 2:30 ночі в бразильському місті Санта-Марія, штат Ріо-Ґранде-до-Сул, у дискоклубі «Kiss» (у якому повним ходом йшла вечірка під назвою «Aglomerados», організована студентами місцевих вузів) внаслідок використання заборонених піротехнічних засобів розпочалась пожежа. У клубі на момент займання відпочивало понад тисяча людей. Коли зал затягло димом, здійнялася паніка, і молодь ринула до виходу, створюючи жахливу давку. Невдовзі один за одним хлопці й дівчата осідали на землю, щоби більше не піднятись, наче безликий ангел, який зійшов з-під землі, торкався їх і вкладав на підлогу. Вони вмирали не від вогню чи від жару (багаття палало на сцені, далеко від виходу), вони задихались від надзвичайно токсичного диму, що виділявся при горінні звукоізоляції, якою були обкладені стіни клубу. Загинуло двісті тридцять п’ять молодих людей. Ще шестеро померли протягом тижня в лікарнях, довівши кількість жертв до двохсот сорока однієї.
Хоча це не мало значення, адже вкрай мало світових каналів показали новину. Навіть якби Левко весь наступний день не відлипав від екрану телевізора, він міг проґавити сюжет про трагедію в Санта-Марії. Кілька українських сайтів розмістили повідомлення про нещастя в клубі «Kiss», та загалом подія набула розголосу лише в Бразилії.
ebooksa