Подружжя по сусідству

22
18
20
22
24
26
28
30

— Анно, мобільний телефон у вентиляції. Який був для зв’язку з Гоніґом.

— А що з ним?

— Коли ти його знайшла, я помітив, що в мене пропущені дзвінки: хтось телефонував мені з мобільного Гоніґа. Тож я перенабрав номер. А там відповів… твій батько.

Вона дивиться на нього й не вірить.

— Анно, він не здивувався, що по інший бік слухавки був я. Він знав, що я викрав Кору. Я запитав, звідки в нього телефон. Він сказав, що викрадачі надіслали його йому із запискою, так само як нам — комбінезон. Він сказав, що викрадачі вийшли з ним на зв’язок тому, що дізналися з газет, що викуп платять твої батьки. Він сказав, що вони вимагали більше грошей за Кору і що він заплатить, але змусив мене пообіцяти, що я не розповім тобі. Він сказав, що не хоче давати тобі надій, які можуть виявитися марними.

— Що? — обличчя Анни, спотворене стражданнями, ожило. — Він спілкувався з викрадачами?

Марко киває.

— Він сказав, що сам із ними розбереться й сам поверне дитину, тому що я все спаскудив.

— Коли це було? — питає Анна, їй бракує повітря.

— Учора ввечері.

— І ти мені не сказав?

— Він змусив мене пообіцяти! На випадок, якщо нічого не вийде. Я цілий день намагався з ним поговорити, але він не брав слухавки. Я божеволів, не розуміючи, що коїться. Я думаю, що він не забрав її, інакше він дав би знати. — Але тепер усе видається Марко інакшим, ніж досі. Ляльковик його обіграв. Його було майстерно розіграно. — Але, Анно, що як твій батько весь цей час знав, де Кора?

Анна виглядає так, ніби не здатна більше сприймати жодної інформації. Вона ніби паралізована. Нарешті — голос її тремтить — вона питає:

— Але навіщо йому це?

Марко знає навіщо:

— Просто твої батьки ненавидять мене! — каже Марко. — Вони хочуть мене знищити, зруйнувати наш шлюб і забрати вас із Корою до себе.

Анна хитає головою.

— Я знаю, що вони тебе не люблять, можливо, навіть ненавидять, але те, що ти кажеш… У це я не можу повірити. А раптом він каже правду? Що як викрадачі вийшли на зв’язок із ним і він намагається повернути її?

Надія в її голосі розриває серце.

Марко каже: