— Поліція мені нічого не пояснювала.
— Анна впізнала його, — прямо каже Марко.
Невже Річард трохи зблід? Чи Марко тільки здається?
— Ну? І хто він?
— Вона впізнала в ньому вашого друга. Як же це так, Річарде, що ваш друг украв нашу дитину?
— Він мені не друг. Я ніколи про нього не чув, — спокійно каже Річард. — Анна, певно, помилилася.
— Не думаю, — промовляє Марко.
Анна нічого не каже. Він дивиться на неї, але вона дивиться в інший бік. Це зрада? Вона пристане на бік батька і дозволить йому вийти сухим із води? Тому що довіряє йому більше, ніж Марко? Чи тому, що вирішила пожертвувати ним заради порятунку дитини? Він відчуває, наче земля вислизає йому з-під ніг.
— Анно, — каже Річард, — тобі справді здається, що цей убитий чоловік, який, імовірно, забрав Кору, мій друг?
Вона дивиться на батька, сідає рівніше й відповідає:
— Ні.
Марко в розпачі дивиться на неї.
— Я так і думав, — каже Річард, перевівши погляд на Марко. — Давайте підсумуємо, що нам відомо, — каже він і повертається до своєї доньки. — Пробач, Анно, тобі нелегко буде це слухати.
Він сідає на стілець перед комином і глибоко вдихає, перш ніж почати, ніби щоб показати, що йому теж важко.
— Викрадачі зв’язалися з нами. Вони знали наші імена, тому що в газетах писалося, що перший викуп у п’ять мільйонів заплатили ми. Злочинці надіслали нам пакунок. Там були мобільний телефон і записка. У записці писалося, що мобільний був у першого викрадача для секретного зв’язку з батьком дитини, який був замішаний в оборудку. Я спробував зателефонувати за номером, вбитим у пам’ять телефону. Відповіді не було. Та я тримав телефон при собі й він нарешті задзвонив. То був Марко.
— Мені це все відомо, — беземоційно каже Анна. — Я знаю, що тієї ночі Марко забрав Кору й передав Дереку в гаражі.
— Знаєш? — дивується батько. — Звідки? Марко тобі розповів?
Марко затамовує дихання, боячись, що вона розповість про відео.
— Так, — каже Анна, зиркнувши на Марко.
— Це добре, Марко, що тобі вистачило мужності їй розповісти, — каже Річард. Він веде далі: — Я не знаю напевне, що сталося, але за моїми здогадками, хтось убив чоловіка в його хатині й забрав Кору. А потім обдурив Марко на обміні. Я думав, що всьому кінець, поки той, хто це зробив, не написав нам.
ebooksa