Заповіт мисливця

22
18
20
22
24
26
28
30

Ціни на корені були дивовижно високі. Покупець мусив платити за корінь у п"ять чи шість разів більше золота або в двадцять три рази більше срібла, ніж важив сам корінь.

Протягом кількох тисячоліть китайські, тібетські та індійські лікарі випробували благодійне діяння цього чудового кореня на багатьох поколіннях. Тому дуже бажано, щоб, нарешті, і наші лікарі та фармацевти зацікавилися цим рідкісним дарителем сили й здоров"я. Адже він росте в нас, на нашій землі, в Уссурійській тайзі…»

Феклістов дочитав і відклав книжку.

— От бач як! Людина всього не охопить. А зрештою, ти сам, Іване Хомичу, безсумнівний доказ того, що й православній людині корінь допомагає, — захоплено вигукнув Орлов.

— Спасибі Боброву, що я лишився живий. Він, мабуть, єдиний російський медик, який знає всі властивості жень-шеня і вміє ним лікувати, йому б треба бути професором східної медицини, а не фельдшером. Я почуваю себе вже так добре, що за тиждень встану. Майже три місяці пролежав я, і на мене чекають серйозні справи.

— Тільки б ти не надірвався, Хомичу, треба помалу-помалу, а твої серйозні справи почекають.

Феклістов якось збентежено закліпав очима й почухав голову.

— Родіоне Родіоновичу, а куди ти поїдеш з Майюл у весільну подорож?

— У весільну подорож? Ну, це личить тільки міським людям, а в нас такої звички немає.

— А чим же ти гірший за міську людину? Поміркуй про це, дуже тебе прошу!

— Признайся, Хомичу, — ти щось задумав?

— Так, я був би навіть радий, коли б ти поїхав.

— Жартуєш?!

— Зовсім ні. Я думаю про це цілком серйозно. Я був би дуже радий, якби ти поїхав у весільну подорож до Петербурга.

— Чому саме до Петербурга?

— А куди ж ще? Майюл принаймні хоч побачить прекрасне місто, столицю Російської імперії, місто Петра Великого…

— І тільки заради цього?

— Є ще одна дрібниця. Там мешкає моя сім"я — дружина й син.

— І ото треба видумувати якусь весільну подорож! Ех, Хомичу, прямо б так і сказав — їдь до моєї сім"ї! Якщо треба, поїду.

І вони поїхали зразу ж після весілля. Всупереч місцевим звичаям, Орлов з молодою дружиною вирушив у весільну подорож до Петербурга, дуже здивувавши цим тітку Гафію.