— Тьху, — скривився Армен, — чаїні яєчка? Хіба їх можна їсти? Та вони ж погані…
— Чому погані? Я й воронячі варив та їв, ще скільки!
І Грикор відклав убік кілька чаїних яєчок для себе. Потім він розпалив вогнище.
Сухий очерет запалахкотів, затріщав так, ніби почалася стрілянина з револьверів
Поки вода грілася і варились яєчка, Грикор швидко обпатрав качку, помив, посолив і, настромивши її на рожен, зроблений з вербової лозини, почав підсмажувати на вогні. Апетитний запах качиного шашлику сповнив повітря.
Грикор не витримав і, відірвавши у качки засмажену ніжку, почав жадібно її уминати.
— Потерпи, Грикоре, давай спочатку за стіл сядемо, — докоряв йому Камо. — Армене, налий у відро холодної води, треба яєчка остудити, а я тим часом накрию стіл.
І Камо, наламавши очерету, влаштував з нього щось на зразок невеликого помосту, прикрив його сухим листям, а на ньому розклав нарізаний скибками хліб і поставив баночку з сіллю.
— Ось і накрили стіл. Армене, давай яєчка! — наказав він. — Грикоре, як твій шашлик?
Весняний день був тихий і лагідний, сонце — живодайне і ласкаве. Якась особлива радість охопила дітей в цьому чарівному куточку.
З великим апетитом вони з’їли і шашлик з качки і яєчка. Охочіше за всіх їв, звичайно, Грикор, який серед своїх товаришів славився ненаситним апетитом.
Поснідавши, діти знову рушили на полювання за яєчками, веселими вигуками відзначаючи кожне знайдене ними гніздо.
Радість їх тривала, однак, не довго.
Несподівано, здавалося, зовсім-зовсім поруч, за очеретяною стіною по той бік протоки, розляглося знову знайоме страшне ревіння.
Асмік упустила з подолу зібрані яєчка, а Грикор з переляку поспішив до човна.
Камо похмуро глянув на очерет.
— Вернімося, — схвильовано запропонував Грикор.
— Ні, пливімо туди, — твердо сказав Камо і взявся за весла.
Армен хотів заперечити, але, поглянувши на сміливого товариша, зніяковів і промовчав.
Таємниче озеро
ebooksa