Боцман з «Тумана»

— Лежить, неначе спить, — Фролов схлипнув, закусив пухлу губу. Він кріпився з усіх сил, але дві прозорі сльозинки раптом скотилися з-під вій, залишаючи смужки на смаглявій пушистій шкірі. — Товаришу командир, це ж він говорив: «Сльози матроса нарівні з кров"ю цінуються…» Я б за нього, вірте слову, всю кров віддав… Нерозлучний мій дружок… А боцман? Невже й він… загинув?

— Ні, я гадаю, Агєєв повернеться. Фролов сумно подивився на нього.

— Ось він який хитрий вовк. Уранці під"їхав до мене, неначе вибачався за вчорашнє. «Хев ей сигаретт!» Ну чому ж не взяти? Закурили ми з Васею…

Раптове здивування промайнуло на його обличчі.

— Але ж і він з нами курив, з одного портсигара!

— Значить, знав, які папіроси вам дати… — Медведєв рвучко встав. — Розмовами справі не допоможеш. Рація пошкоджена, не можемо приймати сигналів, давати коректування… Ходімо подивимося, мабуть наші кораблі вже на горизонті.

Вони вийшли надвір. Тіні від скель ставали довшими, вітер дув усе різкіше, день наближався до кінця.

Підповзли до краю обриву. Лягли поруч з біноклями в руках. У райдужних обідках лінз виросли одноманітні темносині, з пінними баранцями вали. Пропливала, колихаючись, зазублена лінія горизонту.

Над нею висіли довгасті хмари. Все дужче дув вітер.

— Товаришу командир, — чомусь пошепки сказав Фролов.

— Ну, що таке?

— Як же з Васею… — він замовк, насилу перевів дух. — Його ховати треба.

— Ми його ввечері поховаємо, друже. Зараз не можна вахту залишати. Десант може підійти кожної хвилини.

— А як коректувати будемо… без рації?

— Як?..

Медведєв дивився на моряка, який лежав поруч, на його стрункі юнацькі плечі, загорілу шию, рум"яне обличчя під шерстяним підшоломником, — бачив його неначе вперше.

Те, що спало на думку недавно, здавалося немислимим, нездійсненним. Чи повинен він, чи сміє послати на вірну смерть і цього красивого, сповненого життя хлопця?

— Є один вихід, Фролов, — повільно сказав він. Сигнальник дивився на нього широко відкритими карими очима.

— Бач, якщо не налагодимо коректування, весь наш пост ні до чого. Кораблі не змжуть громити укріплення — ті, що ми запеленгували. Рація не працює. Залишається флажний семафор.

Фролов мовчки слуав. Медведєв помовчав.