Ягня просунув у віконечко автомат.
«Цей тип збожеволів. Справжній самогубця».
Сидячи поряд з водієм, Андре глянув через плече і запитав:
— Що він каже?
Його слова заглушила автоматна черга.
Чоловік поточився, крутнувся на місці і впав на сніг.
Вернер надто пізно вирішив перейти на інший бік барикад і обрав для цього невдалий час, але тепер йому більше не загрожував російський фронт. Не загрожуватиме ніколи.
Марі-Те вагалася.
— Візьми!
Вона пошукала в його кишені і витягла свою роботу з історії Оверня, пробиту двома кулями, липку від крові.
Жюль Грак розплющив каламутні очі і глянув на дівчину. Він ворухнув губами, і кров знову потекла з рота. В грудях у нього забулькало і захрипіло.
Коли він знову спробував заговорити, голос його вже згасав.
— Я не маю ча… часу… прочитати… вибач… вибачся… за мене… перед батьком…
Квола посмішка з"явилася на його вустах.
— Я йду… йду від тебе, люба… моє щастя… в безвість… вічно ки… кипіти… в казані… друзяки сатани… Смішно, правда?..
Він заплющив очі і ледь чутно прошепотів, важко хилячись набік.
— Я… кохаю тебе.
В муніципальній опері, за сто метрів від Галері де Жод, берлінський симфонічний оркестр готувався до вечірнього урочистого виступу. В програмі — «Трістан» Вагнера.
Примітки
1
ebooksa