Нетреба. Кілька разів я зустрічав його там.
Прокурор. У яких стосунках він був з Ярощуком?
Нетреба. В дуже близьких. Він колись дружив з їхнім сином, якого вбили городенківські куркулі. Дружина Ярощука називала Бадюка сином. Він приходив до них, допомагав продуктами, грошима; траплялося, що лишався й на ніч.
Прокурор. Де ви були 25 вересня 1942 року, коли на квартирі Ярощуків відбувалася конспіративна нарада керівників підпілля і командування партизанського загону?
Нетреба. Я і ще кілька партизанів та підпільників охороняли будинок.
Прокурор. Бадюк був серед тих, хто охороняв?
Нетреба. Він був начальником охорони.
Прокурор. У чому полягали його обов’язки як начальника охорони?
Нетреба. Він кілька разів обходив пости, але в основному сидів на кухні, грівся. Було дуже холодно, а нарада тривала довго.
Прокурор. Підсудний Бадюк, ви згодні з свідченнями свідка?
Бадюк. Ні. Він щось плутає. В будинок я не заходив.
Прокурор. Свідок Нетреба, ви розмовляли тоді з Бадюком?
Нетреба. Просив, щоб він на часинку підмінив мене. Але він тільки виніс мені оберемок соломи під ноги та флягу з гарячим чаєм.
Адвокат Пославський. Свідок, як ви могли запам’ятати такі деталі? Відтоді ж минуло 25 років!
Нетреба. Ці деталі мені коштували ніг — я їх обморозив. На мені були подерті валянки, а мороз тоді доходив до 30 градусів.
Прокурор. Підсудний Бадюк, ви й далі твердите, що не заходили тоді в будинок?
Бадюк. Не пам’ятаю.
Прокурор. Ще одне запитання до свідка Нетреби. Після того як у вас на квартирі в липні 1968 року було зроблено обшук, ви зверталися в редакцію обласної газети з листом про незаконні дії слідчого Супрун?
Нетреба. Ні. Листа я не писав, але написати такого листа мене умовляв Бадюк.
Головуючий. Підсудний Бадюк, з якого метою ви запросили до себе додому в серпні 1968 року слідчого в особливо важливих справах Лежнєва?
ebooksa