Усе, що відбувалося в залі огляду, присутні бачили на екрані. Біля входу до зали стояли прикордонники, перевіряли документи. Там нічого не сталося. Потім туристи зі своїми валізами, сумками, саквояжами, портфелями потяглися до довгого столу, за яким стояли митники. Валізи відкривали самі власники. Наталя вперше бачила цю процедуру. Не виймаючи речей, митники спритно й обережно піднімали їх і так само акуратно клали назад. Валізу Бадюка оглядали не довше ніж валізи інших туристів, і це здивувало Наталю; вона навіть сказала про це.
— Його чемодан оглядає найдосвідченіший митник, — відказав начальник контрольно-пропускного пункту.
— Сумніваюся, щоб він поклав брильянти разом з шкарпетками й підтяжками, — зауважив Кравчук. — Звичайно в таких випадках роблять подвійне дно чи щось на зразок цього.
— Не турбуйтеся, — сказав начальник контрольно-пропускного пункту, — якщо брильянти в чемодані, їх знайдуть.
— Їх немає в чемодані, — неждано сказав Лежнєв. — Особистий огляд робити не треба. Дозволяйте посадку.
— Як? — здивувалася Наталя.
— Після митного огляду він не буде такий обережний, — сказав Лежнєв і кивнув прикордонникові. — Так, так товаришу підполковник, дозволяйте посадку!
Начальник контрольно-пропускного пункту вийшов з кімнати. Повернувся він хвилин через п’ять, підійшов до Лежнєва, щось сказав пошепки.
— Ну-ну, — кивнув Лежнєв, — побачимо, як працює ваша техніка на відкритій місцевості.
Минуло ще кілька нестерпно довгих хвилин, перш ніж на екрані телевізора з’явилися туристи, що йшли на посадку. Наталя побачила Пославського, Бадюка, Аллочку Зарембу. Бадюк ніс Аллоччину дорожню сумку. В такі сумки звичайно кладуть предмети першої необхідності: речі туалету, продукти, дощовик. Сумка була досить містка, і Наталя пригадала, що в залі огляду Аллочка не поклала її на стіл, а тримала в руці, і митники не звернули на це уваги.
— Дивись уважно, — пошепки сказав Наталі Кравчук, що сидів поруч. — Я, здається, зрозумів Лежнєва.
Аллочка й Бадюк були вже на півдорозі до літака, коли до них підійшов сержант-прикордонник, щось сказав Аллочці. Вона обурено здвигнула плечима, обернулася до Бадюка.
— Беріть крупніше сержанта Конлоєва з блондинкою, — сказав у мікрофон начальник КПП. — І її супутника теж…
Аллочка про щось попросила Бадюка. Той кивнув, переклав сумку з руки в руку і тільки потім передав її Аллочці. Однак між першим і другим рухом він трохи забарився: чи то спіткнувся, чи то підвернув ногу, але на якусь мить повернувся спиною до сержанта…
— Узяв! — неждано крикнув Олійник і схопив Лежнєва за рукав. — Ти бачив, як він це зробив? Узяв із сумки і переклав у кишеню!
— Не бачив, але здогадався.
— А я не помітив, — признався Винник.
— Потім прокрутимо кіноплівку в уповільненому темпі, — сказав Кулінич. — Він дуже швидко це зробив. Проте я бачив.
Від хвилювання Наталя навіть підвелася, заступаючи Кравчукові екран.
— Сядь, — смикнув її Володя.
ebooksa