Посмішка розійшлася по всьому Бішоповому обличчю.
— По-перше, він страшенно пальоний…
— Зачекайте! Я цього не попущу! — Сент-Вінсент схопився, тремтячи з гніву. — Я не дозволю так гратися з моїм життям! Ви допускаєте, щоб якийсь божевільний, що я його тільки раз у житті бачив, свідчив про мою вдачу!..
Дел обернувся до нього.
— То ви, значить, мене не знаєте, Грегорі Сент-Вінсенте?
— Ні, — холодно відказав Сент-Вінсент. — Я вас, товаришу, не знаю.
— Який я вам товариш! — люто скрикнув Дел.
Та Вінсент, не звертаючи на нього уваги, промовив до натовпу:
— Я бачив цього чоловіка раз колись давно і оце ще випадково зустрівся в Доусоні.
— Ви зараз мене згадаєте. Помовчте-но хвилину, — насмішкувато сказав Дел. — Я прибув сюди з ним разом у вісімдесят четвертому році.
Сент-Вінсент, раптом зацікавившись, став до нього придивлятись.
— А так, містере Грегорі Сент-Вінсент. Ви начебто починаєте дещо пригадувати! Тоді я мав вуса, а звали мене Браун, Джо Браун.
Він злісно посміхнувся, а журналіст, здавалося, зовсім перестав цікавитись його словами.
— Це правда, Грегорі? — спитала тихо Фрона.
— Щось наче пригадую, — тихо бурмотів він. — Не знаю… Ні. Нісенітниця якась! Той чоловік помер.
— Ви кажете, у вісімдесят четвертому році, містере Бішоп? — перепитав Біл Браун.
— Так, у вісімдесят четвертому. Він писав тоді для газет і мав мандрувати довкола світу через Аляску й Сибір. А я в Сітці втік тоді з китобійного судна — через що й назвався Брауном — і найнявся до нього за сорок монет у місяць та ще харчі й таке інше. Та ось він зі мною посварився…
Серед присутніх почувся тихий сміх, що дедалі дужчав, — посміхнулися навіть Фрона й сам Дел. Один тільки Вінсент не сміявся.
— Крім того, він посварився зі старим Енді в Даї, з Джорджем, ватагом чілкутів, з агентом у Пеллі та ще багато де з ким. Через нього в нас безнастанно траплялися непорозуміння, за жінок особливо. Він скрізь до них підсипається…
— Пане голово, я протестую! — промовила Фрона, підвівшись. Обличчя в неї було зовсім спокійне і вся вона стримана. — Зовсім зайве заводити річ про любовні пригоди містера Сент-Вінсента. В цьому зовсім нема потреби. Та й хто з вас безгрішний у цьому, щоб правильно тут розібратись? Отже, я вимагаю, щоб обвинувачення обмежувалося тільки тим, що стосується справи.