Заплутані та небезпечні таємні стежки невидимої для непосвячених війни. Вони йдуть через моря та кордони, по лісам та безкраїм степам. І скільки треба вміння та мужності, щоб виявити їх, знайти на них ледь помітні сліди.
Роман про боротьбу радянських патріотів з гітлерівською, а потім американською, розвідками.
Георгій Брянцев
ТАЄМНІ СТЕЖКИ
Частина перша
Опівночі біля під"їзду великого кам"яного будинку зупинилося двоє. Ніч була місячна, світла, але крони розлогих дерев кидали густу тінь на стіну будинку, ховаючи обличчя і одяг пришельців.
— Здається, тут, — тихо промовив один із них.
Тоненький промінь кишенькового ліхтарика забігав по масивних, прикрашених химерною різьбою дверях. З лівого боку дверей, на рівні очей, мелькнула кнопка дзвоника.
Один із супутників — трохи нижчий на зріст — піднявся на східці, збираючись натиснути кнопку, але в цей час двері безшумно відчинилися і хтось спитав із темряви прихожої:
— Вам кого?
Це було так несподівано, що відвідувачі на мить застигли в мовчанні.
— Хто вам потрібен?
— Пан Юргенс, — відповів високий і кашлянув. Кашель видав приховане хвилювання.
— Хто вас послав до нього?
— Пан Брехер.
— Що він просив передати?
— Речі благополучно відправлені…
Важкі двері безшумно зачинилися, клацнув вимикач, і яскраве електричне світло засліпило очі.
У прийомній, куди привели відвідувачів, стояли широкий, обтягнутий чорним дермантином диван і великий круглий стіл з гладко відполірованою поверхнею. Запросивши прибулих сісти, служник зник у дверях праворуч.
ebooksa