— Я ніколи не могла простити Нен-Сагорові того, що він ізолював мене від сонячного виховання і ізолює від нього моїх дітей. От чому я ворогувала з ним і на науковому полі. От чому я стала відома в Лондоні як завзятий опонент Нен-Сагорових теорій. В своїх запереченнях я шукала тієї хиби в Нен-Сагорових позиціях, яка б зрівняла мене з цілим його сонячним поколінням. Але для себе, на жаль, я цієї хиби не знайшла. Я примушена була визнати всю правдивість і доречність цілої системи виховання.
Всі мовчали ще.
Нарешті Думбадзе заговорив перший:
— Ви дозволиле мені, шановний патроне, одне запитання?
— Так, — вийшов із задуми Нен-Сагор.
— Спектральні процедури — це єдині процедури в системі вашого виховання чи є ще якісь інші? Я хочу тобто спитати, чи мають ваші сонячні вихованці ще якийсь раціон, чи, кр.ім спектральних процедур, вони вільні поводитися, як їм заманеться?..
— Я розумію вас, — не дав йому договорити Нен-Сагор. — Пробачте, я забув про це сказати. Звісно, існує ще й загальний раціон та інші процедури. Ми використовуємо елементарні правила дієтики та бальнеології. Ми не вегетаріанці, але ми їмо м’яса мало, нормуючи його дози. Ми використовуємо воду на загальний масаж, в душах і так далі. Дієтика і бальнеологія відіграють у нашому вихованні чисто допоміжну роль.
- І все?
— Все.
— Чудово! — задумливо проказав Думбадзе. — Чудово!
Всі знову замовкли. Ні сер Овен Прайс, ні сер Освальд Кеммері, ні тим паче сер Олівер Вебенс не промовили й слова. Сер Овен Прайс присунув до себе стенограму Альберта Сю й уважно в неї поглянув, так начебто він розумівся на закарлючках стенописьма. Тоді Думбадзе знову порушив мовчанку.
— Ви дозволите, патроне, висловити одне зауваження?
— О так!
— Скажіть, шановний патроне, вам ніколи не спадало на думку, що… що ви, виховуючи тут, у затишку буколічного Геліополя, за своєю геніальною системою нову сонячну людину, новий людський організм, вириваєте цей організм із соціальних умов? Ви абстрагуєте її. Чи певні ви, що ваше сонячне покоління буде таке ж здорове й кремезне, коли ростиме воно не в затишку Геліополя, а на заводах чи в конторах середнього міста, нехай і з повним та сумлінним виконанням усіх сонячних процедур? Чи відкидаєте ви ту думку, що соціальні умови, умови життя, побуту та праці впливають величезною мірою на біологію? Чи вірите ви в можливість здійснити свою систему виховання на цілому світі — взагалі десь за межами вашого Геліополя? І чи гадаєте ви, що застосування нашої системи і за інших соціальних умов дасть аналогічні блискучі результати?
Запала глибока тиша.
Раптом сер Овен Прайс страшенно захвилювався. Він навіть зірвався з місця і поспішно гукнув до Альберта Сю:
— Альберте, ви повинні точно занотувати те, що зараз почуєте!
Сер Олівер Вебенс враз прокинувся від цього вигуку й перелякано пробурмотів:
— Так, так, я з вами цілком згодний.
Нервування сера Овена Прайса не було випадкове: од відповіді Нен-Сагора залежало й вирішення королівської ревізійної комісії, якої повноважним головою він мав честь бути. Правда, вирішення це зроблено вже давно наперед, ще в Лондоні, і готова резолюція повноважної ревізійної комісії лежала собі в другому відділі Прайсового портфеля, але мусив же він, повноважний голова повноважної ж комісії, виправдати ті королівські кошти, що витрачені були на подорож трьох членів королівської комісії та її секретаря… Тому він нервувався, чекаючи на відповідь Нен-Сагора. його нервування, як за командою, підтримали, і його поважні колеги — сер Освальд Кеммері та сер Олівер Вебенс, що допіру прокинувся від затишного сну.