Не озирайся і мовчи

Марк 18:36

ти чого?

Соня 18:36

педал, блін!

на хріна я тільки тобі розповіла все ((

Марк 18:36

я не скажу, не кіпішуй

І щоб якось загладити ситуацію, запропонував:

Марк 18:37

давай на якихось вихідних пікнік влаштуємо

я дістану щось пожерти

дрова там є

можна буде поплавати…

Соня не відповідала хвилин п’ять, потім погодилася.

Після вечері Марк лежав на ліжку в темряві. Щонайменше двічі його огортало тривожне відчуття, що події попередніх днів йому приверзлися. Щоразу хлопець вмикав смартфон і довго, аж до різі в очах, роздивлявся фотографії дерев’яного будинку на тлі лісистого пагорба, торкався рукою принесеного з того світу жолудя. Як це місце може бути реальним? Як прості маніпуляції зі звичайним ліфтом дають змогу потрапити до нього? Ким була та стара? Марк пригадував слова, почуті від діда, — якщо хтось коли-небудь стикнеться із паралельним світом, завданням науки буде пізнати й описати його; ніщо не впорається із цим краще за науковий метод, — і зі схожим на пекучу грудку відчуттям сум’яття в грудях міркував про те, що науковий метод у його ситуації цілковито безсилий. Наука пропонує гіпотези, які потрібно спростувати або підтвердити під час експерименту. Але в нього не було ні гіпотез, ні грубих припущень, ні навіть приблизних здогадів, чим є світ по той бік ліфта та як саме виник перехід до нього.

Якщо гіпотез немає, вчені збирають більше інформації. Так казав Арсен. Поволі у хлоп’ячій голові зринали різні ідеї. Для початку — піти до бібліотеки та дістати підшивку «Червоного прапора» за липень 1975-го. Перевірити який-небудь інший ліфт. Потім можна було би сфотографувати істоту на п’ятому. Цифрова камера не годиться — вимкнеться під час переходу, — отже, треба роздобути старий дідів плівковий фотоапарат і вигадати, як сховати його між колінами чи під пахвою…

Марк позіхнув. Повіки наливалися свинцем і м’яко змежувалися. Тієї миті, коли очі остаточно заплющилися, по суті, вже сповзаючи в сон, хлопчак збагнув, що вперше в житті не зробив уроки на завтра. Думка тріскучим розрядом шугнула крізь мозок, однак її відлуння виявилося недостатньо сильним, щоби вирвати його зі сну.

30

Out in the street somebody’s crying,

Out in the night the fires burn,