Марк 02:41
тобто ти мала б показати щось, що я зможу повторити
не знаю…)
якусь процедуру, яку я повторю, коли захочу,
і відчую все на власній шкурі
Соня 02:42
ти відчуєш)
я гарантую..
Марк 02:42
ок)
Сонина затятість не насторожила хлопця: він не повірив у її серйозність. Він же не маленький у таке вірити. Аж поки не вискочили два наступні повідомлення:
Соня 02:42
я доведу тобі просто зараз
можеш вийти до під’їзду?
Марк 02:43
що?
Соня 02:43
ти можеш вилізти зі свого ліжка та на півгодини вийти до під’їзду??
Тепла хвиля, що затопила Маркові груди від усвідомлення власної, значною мірою ілюзорної інтелектуальної переваги, поступово відринула, натомість дивне відчуття — Марк не міг визначити, добре воно чи погане — холодною змією заповзло в серце. Хлопець виждав чверть хвилини, а тоді відстукав по клавіатурі:
ebooksa