Із праху посталі

22
18
20
22
24
26
28
30
Рей Бредбері Неизвестный автор Із праху посталі

Вони Елліоти: вампіри, привиди, старожитні мумії та просто потойбічна сила. Вони живуть у дивному будинку світ за очі та спостерігають за людьми навколо з погляду вічності. Поки раптом не всиновлюють звичайного хлопчака, що стає літописцем дивної сімейки та свідком їхніх злетів і падінь, розчарувань та пригод, кохання й смерті, урешті-решт — повнокровного життя нежиті. Аж поки… Перед вами одна з пізніших книг майстра фантастичного жанру Рея Бредбері, яка визрівала та чекала на свою появу понад півсторіччя. Її задум в автора народився у співпраці з людиною, котра придумала родину Аддамсів.

Звісно, Елліоти на Аддамсів геть не схожі, що не заважає їм бути абсолютно унікальним літературним сімейством, яке припаде до вподоби шанувальникам «Кульбабового вина» та «Прощавай, літо».

uk en Дар’я Миколенко Марта Томахів Марія Шурпік Катерина Грицайчук Анатолій Пітик
Ray Bradbury From The Dust Returned en ArmanDragon Неизвестный автор ABBYY FineReader 15, FictionBook Editor Release 2.6.7 132683437166901538 https://toloka.to/f11 Scan+OCR+spellcheck: ArmanDragon {CD188E4F-BB2E-49B9-BB04-F148471E5E27} 1

v 1.0 ArmanDragon (Оцифровано Гуртом)

Із праху посталі Навчальна книга — Богдан Тернопіль 2019 978-966-10-6078-3 Ray Bradbury From The Dust Returned From the Dust Retumed@2001 by Ray Bradbury Друкується з дозволу правовласника The Ray Bradbury Literary Works LLC, c/o Don Congdon Associates, Inc. Переклад з англійської Навчальна книга — Богдан, просп. С. Бандери, 34а, м. Тернопіль, 46002, Україна. Літературно-художнє видання БРЕДБЕРІ Рей ІЗ ПРАХУ ПОСТАЛІ Переклад з англійської Дар’ї Миколенко, Марти Томахів, Марії Шурпік, Катерини Грицайчук та Анатолія Пітика Головний редактор Богдан Будний Літературні редактори Ірина Кобилінська, Богдан Стасюк Редактор Петро Ктитор Обкладинка Олега Кіналя Технічний редактор Неля Домарецъка Комп’ютерна верстка Ірини Демків Підписано до друку 30.08.2019. Формат 84x100/32. Папір офсетний. Гарнітура Georgia. Умови, друк. арк. 7,75. Умови, фарбо-відб. 7,75. Видавництво «Навчальна книга-Богдан» Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції ДК №4221 від 07.12.2011 р. УДК 82/89 Б 87 Бредбері P. Б 87 Із праху посталі: роман ІР. Бредбері; пер. з англ. — Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2019. —176 с. ISBN 978-966-10-6078-3 © Навчальна книга - Богдан, виключна ліцензія на видання, оригінал-макет, 2019

Рей Бредбері

Із праху посталі

Присвячую двом помічникам при народженні цієї книги: ДОНУ КОНГДОНУ, хто був зі мною на початку, в 1946 році, і ДЖЕННІФЕР БРЕЛЬ, котра допомогла закінчити її в 2000 році. Зі вдячністю та любов’ю

Пролог

Ось і красуня

На горищі, де весняними днями краплі дощу ніжно торкалися даху, а грудневими ночами геть недалеко, за кілька дюймів од себе, ти відчував шар снігу, покоїлася Тисячу-Раз-Прабабуся. Вона не жила і точно не була повністю мертва, вона… покоїлася.

І тепер, напередодні Величної Події, на порозі Величної Ночі, коли ось-ось грандіозно розпочнеться День повернення додому, її треба відвідати!

— Готова? Я заходжу! — голос Тімоті слабо донісся знизу, а дверцята люка затремтіли. — Чи ні!?

Тиша. Єгипетська мумія і не поворухнулася у відповідь.

Вона стояла в темному закутку, як стара безплідна сливина або покинута й обгоріла прасувальна дошка, ніби полонянка часу. Її руки і зап’ястки були прив’язані на сухих, немов древнє річище, грудях, крізь зашиті повіки дивилися її очі-щілинки глибокого синього кольору, як лазуритові камінці. Проблиск пам’яті відчувався, коли всохлий язик ужем звивався в її зморщеному роті, свистячи і пошепки зітхаючи, видобував кожну годину кожної втраченої ночі чотири тисячі років тому, коли вона була дочкою фараона, вдягалася в павутинну білизну і подихово-теплий, але легкий шовк із коштовними каменями, що обпікали її зап’ястя, коли вона бігала мармуровими садами, звідки споглядала, як у вогненному єгипетському повітрі вибухають піраміди.

Ось Тімоті підняв припорошену кришку люка й окликнув опівнічний горищний світ.

— О, Красуня!

Із губ стародавньої мумії злетіла хмарка пилу.

— Більше не красуня!

— Тоді бабуся.

— Хіба раз бабуся? — послідувала м’яка відповідь.

— Тисячу-Раз-Прабабуся?

— Уже краще, — старечий голос збив порох у безшумному повітрі. — А вино?