Війна і міф. Невідома Друга світова

У червні 1941 року співвідношення сил сторін на радянсько-німецькому кордоні виглядало таким чином:

Показник	Вермахт і союзники	Червона армія	Перевага ІІІ Райху	Перевага СРСР
Особовий склад	4,3 млн (166 дивізій)	3,3 млн (190 дивізій)	1,3 : 1
Артилерія	42601	59787		1,4 : 1
Літаки	4795	10743		2,2 : 1
Танки	4436	15687		3,6 : 1

По деяких показниках СРСР у рази переважав супротивника. 59 787 радянських гармат і мінометів проти 42 601 гармат у противника означало співвідношення 1,4 : 1 на користь Червоної армії.

Відомі дослідникам данні стверджують радянську перевагу у бронетанковій техніці майже у чотири рази: 15 687 радянських танків (щоправда, враховуючи й ті, що потребували ремонту) проти 4 436 танків і штурмових гармат Вермахту.

Інші підрахунки (тільки справних танків) також підтверджують радянську перевагу: 12 379 радянським танкам протистояли 3 266 німецьких танків і танкеток та 402 танки їхніх союзників.

На середину 1941 року Вермахт не мав у підпорядкуванні жодного важкого танка. Червоній армії протистояли лише 439 нових середніх танків та близько 3 500 легких. Радянське командування зосередило у прикордонних округах 636 важких танків КВ, 1 225 середніх танків Т-34 та понад 10 тисяч легких.

Подвійна перевага була у радянської авіації: 10 743 радянських літаки проти 4 795 у люфтваффе.

Таким чином, на 22 червня 1941 року Німеччина та її союзники мали певну перевагу в чисельності особового складу, проте суттєво поступалися СРСР у технічному оснащенні.

Таке співвідношення сил робило колосальну технічну перевагу Червоної армії найбільшою проблемою для німецького командування.

Особливо потужним було угрупування радянських військ на території України. Станом на 21 червня 1941 року співвідношення сил і засобів сторін, призначених для ведення збройної боротьби на теренах України, було таким:

Сили Червоної армії	Сили Вермахту	Співвідношення ЧА : Вермахт
70 стрілецьких, танкових, механізованих та кавалерійських дивізій, 19 прикордонних загонів, 4 полки НКВД, 14 укріпрайонів, 2 повітрянодесантні корпуси, 24 окремі з’єднання і частини артилерії Резерву Головного командування першого стратегічного ешелону	57 дивізій, 13 бригад	1,7 : 1
1 млн 94 тис. 500 особового складу	992 тисячі особового складу	1,1 : 1
19 188 гармат і мінометів	15 940 гармат і мінометів	1,2 : 1
5 528 танків	725 танків	7,6 : 1
3 472 справні літаки	801 літак люфтваффе,	3,3 : 1
	500 літаків румунських ВПС
232 бойові кораблі Чорноморського флоту та річкових флотилій	29 кораблів румунських ВМС	8 : 1

У червні 1941 року Вермахт не мав явної кількісної переваги над Червоною армією. За чисельністю основних видів військової техніки Вермахт значно їй поступався. Проте підготовка особового складу та рівень експлуатації військової техніки у Вермахті були вищими, ніж у Червоній армії.

Явною перевагою Вермахту було те, що зосереджені для нападу на СРСР війська були розгорнуті й перебували в повній бойовій готовності. Червона армія ще тільки починала зосередження та розгортання військ на західному кордоні.

Німецькі війська мали досить високий бойовий дух і розраховували на ще одну блискавичну війну. Влітку 1941 року Вермахт був найсильнішою армією світу, що робило його дуже серйозним супротивником.

Протягом 1930-х рр. СРСР будував тисячі танків і не забував цим вихвалятися під час парадів на Красній площі в Москві

І якщо радянським конструкторам вдалося ще до війни створити техніку, яка відповідала тодішньому світовому рівню військово-технічних розробок або навіть перевищувала його, то Червона армія ще тільки мала навчитися вправно володіти цією технікою.

Тож теза про те, що поразку Червоної армії у 1941 році спричинила кількісна перевага ворога, не відповідає дійсності.

Міф 12. Нацистська Німеччина напала на СРСР «віроломно, без оголошення війни»

Сьогодні, о 4 годині ранку, без висунення будь-яких претензій до Радянського Союзу, без оголошення війни, німецькі війська напали на нашу країну…

В’ячеслав Молотов, виступ по радіо 22 червня 1941 року

22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина віроломно і зненацька напала на Радянський Союз.

«Большая советская энциклопедия», видання 3-є, том 5

Суть міфу

Суть міфу заховалася у двох висловах: «віроломно» і «без оголошення війни». «Віроломність» і неочікуваність нападу призвели до поразок першого періоду радянсько-німецького військового конфлікту.