Код Катаріни

Відповідь не забарилася.

— Пікапом. У нього завжди був пікап.

— А Катаріна брала його час до часу?

Стіллер зайшов здалеку, щоб непомітно вивідати інформацію, яка його цікавила.

Цього разу Стайнар Вассвік заперечно похитав головою.

— Не пригадуєте, чи потрапляв котрийсь з автомобілів в аварію?

Вассвік, роздумуючи, погойдав головою.

— Ні, — нарешті відповів він.

— Тріснуте лобове скло чи щось таке? — не відступав Стіллер.

— Щось було, — невпевнено промовив Вассвік. — Але ще задовго до зникнення Катаріни.

— Що саме?

— Мартін в’їхав ззаду у вантажівку.

Стіллерові потрібно було витягнути з нього більше подробиць.

— Пом’яв капот і праве крило, — згадав Вассвік. — їх йому відрихтував Ларсен.

— Ларсен?

Стайнар кивнув у бік старої занедбаної автомайстерні при дорозі.

— Він уже помер, — додав чоловік. — Навряд чи знайдете якісь папери на підтвердження. Ларсен ніколи не дбав про квитанції чи щось таке.

Мартін Гауґен запросто міг протаранити вантажівку, щоб приховати пошкодження від наїзду на Надію Кроґ.

— Отже, аварія таки була, — уточнив Стіллер.

Вассвік не встиг підтвердити, бо задзвонив мобільний Стіллера.