Випадкова куля розбила вітрове скло, обсипавши нас блискучими скалками. Лорен досі лаявся. Я в розпачі подивився на небо – сонце сідало, й залишилося лише півгодини або десь так світлого дня. У темряві гієни спустяться вниз зі свого гребеня. Так ніби вони прочитали мої думки, вогонь звідти посилився. Я почув, як одна з куль влучила в металевий каркас нашого лендровера. Лорен стрибнув із місця водія і знову відчинив капот. Поки він працював, я закричав, звертаючись до Ндабуки:
– Чому ви не стріляєте, сержанте? Ви допомагаєте їм тренуватися у влучності. Примусьте їх пригнути голови, нехай вам чорт!
– Набої майже закінчилися, сер! – гукнув він у відповідь, і я відчув неприємний холод у животі.
У нас немає набоїв, а ніч швидко наближається.
Лорен із виляском пристукнув капот і знову пірнув на місце водія. Він подивився на мене крізь розбите вітрове скло.
– Помолися ще раз, Бене. Твоя перша молитва була збіса невдалою. – І натиснув на стартер. Він стомлено загурчав, але двигун не завівся. – От і маємо, Бене, – сказав мені Лорен. – Обом батареям капут.
– Сержанте, приведіть сюди всіх своїх людей, – закричав я. – Ми штовхатимемо машину. Допоможіть нам.
Вони підбігли до мене і стали позаду лендровера.
– Починай через секунду! – закричав я Лоренові, й низка куль ударила біля ніг, обсипавши мене скалками каміння.
Ми натисли всією своєю спільною вагою на лендровер, і він покотився по землі, назад, у напрямку річки.
– Ну ж бо! – крикнув я Лорену.
Лендровер затремтів і стишив хід, а ми навалилися на нього, примушуючи його рухатися усупереч компресії.
Двигун вистрелив один раз.
– Ну ж бо, заводься! – вихопилося в мене.
І несподівано двигун загуркотів, ожив, і в нас вихопилося тріумфальне виття.
– Залазьте! – викрикнув Лорен і звернув лендровер назад до нашого сліду, але я біг поруч із ним.
– Дай сірники! – засапавшись, попросив я.
– Чого?
– Дай мені сірники, нехай тебе чорти візьмуть.
Я вихопив їх у нього з руки й побіг до звалища двох розтовчених автомобілів. Бензин крапав із одного з розбитих баків, і я кинув туди запаленого сірника. Усмоктувальний ревучий потік полум’я лизнув мене в обличчя, обпалив мені вії, і я обернувся й побіг за лендровером, перевалившись через борт, упавши обличчям на купу мертвих і поранених людей у задньому кузові.
ebooksa