— Навіщо йому красномовність? Хто шукає в прудкому язиці свій захист, того часто ненавидітимуть. Не знаю, чи має він людяність, але навіщо йому красномовність?
Коли Учитель узявся схиляти Цидяо Кая піти на службу, той відповів:
— Я в цьому не можу ще довіритися собі.
Учитель був задоволений.
Учитель сказав:
— Путь не в ходінні... Зійду на пліт і попливу у моря.
Чи не Ю буде тим, хто попливе зі мною?
Цзилу, почувши це, зрадів.
А вчитель вів далі:
— От Ю... він перевершує в хоробрості мене, але деревину для плоту ніде не знайде.
Войовничий із Старших спитав про те, чи людяний Цзилу.
Учитель відповів:
— Не знаю.
Але той став знову питати.
Учитель пояснив:
— Ю можна було б послати до країни, що виставляє тисячу бойових повозок, керувати набором війська. А чи має він людяність, я не знаю.
— А Цю має людяність?
— Цю можна було б призначити управителем селища з тисячею родин чи землі, що виставляє сотню бойових повозок. А чи має він людяність, я не знаю, — відповів Учитель.
— А Чі має людяність?
— Чі можна було б послати приймати гостей, щоб він, підперезавшись, став біля престолу. А чи має він людяність, я не знаю.