— Це була чесна людина.
— А чи був він людяним?
— Не знаю; як він міг бути людяним?
— А що за людина Чень Освічений? він був власником десяти четвірок коней, але кинув їх, утік, коли Цуй убив володаря Ци; прийшовши в інший уділ, сказав: «Схожі тут на нашого вельможу Цуя» — і втік звідти. Прийшовши ще в один уділ, знову сказав: «Схожі тут на нашого вельможу Цуя» — і втік звідти.
Учитель відповів:
— Це була чиста людина.
— А чи був він людяним?
— Не знаю; як він міг бути людяним?
Цзи Освічений тричі думав, перш ніж діяти.
Учитель, почувши про це, сказав:
— Досить подумати двічі.
Учитель казав:
— Нін Бойовничий поводив себе розумно, коли в країні була путь, і нерозумно, коли в ній не було путі. З ним за розумом зрівнятися можна, за дурістю — ні.
Учитель, перебуваючи в уділі Чень, вигукнув:
— Я вертаюсь! Вертаюсь! Мої синки стали зухвалі й фамільярні. Вони досягли всіляких чеснот, але не вміють себе обмежувати.
Учитель сказав:
— Старший Рівний разом із Молодшим Рівним не пам’ятали поганого, тому на них майже ніхто не був злий.
Учитель запитав:
— Хто сказав, що Вейшен Гао нехитрий? Коли хтось попросив у нього оцту, то він дав його, випрохавши у свого сусіда.
Учитель сказав:
ebooksa